22 листопада принесло дві трагічні події в історії християнства. Більш відома з них – це смерть відомого англійського письменника і автора «Хронік Нарнії» Клайва Стейплза Льюїса, але друга історія ще більш зворушує своєю трагічністю і одночасно величчю – Бог був прославлений у труднощах і слабкості. Ця історія в чомусь нагадує історію Іова, але сталася вона в ХІХ столітті.
22 листопада 1873 року в Атлантичному океані на шляху з Америки до Англії затонуло французьке судно Ville du Havre, на борту якого знаходилися дружина і чотири дочки відомого чиказького адвоката і старійшини пресвітеріанської церкви Гораціо Спафорда. У результаті катастрофи потонули 226 пасажирів корабля, серед яких і дочки Спафорда. Єдиною людиною, хто вижив у цій катастрофі, стала його дружина Анна Спафорд.
Цю подорож Гораціо сам організував для своєї сім’ї, щоб вони змогли відпочити і трохи відновитися після смерті їхнього чотирирічного сина від скарлатини в 1871 році і після великої пожежі в Чикаго, яка згубила багато інвестицій Спафорда. Сім’я Спафордів вирішила відвідати Європу і обрали Англію, тому що там восени 1873 року мав проповідувати їхній близький друг, знаменитий євангеліст Дуайт Муді, якого вони завзято підтримували.
Гораціо відправив сім’ю раніше, а сам змушений був затриматися у справах. Трагедія шокувала його, але він зберіг владу над собою і одразу відправився до Англії, щоб підтримати свою дружину. Коли корабель Гораціо Спафорда пропливав через місце трагедії, де загинули його дочки, він написав слова знаменитого християнського гімну «It Is Well with My Soul». Цей твір засвідчив, що важке випробування, яке випало на долю Гораціо не зламало його, і не зробило його злим на Бога, але він залишився вірним, незважаючи на страждання.
У цьому історія Гораціо Спафорда дуже нагадує історію Іова, який втратив все – майно, сім’ю і власне здоров’я, але залишився вірним Богу. Гімн, створений Спафардом ось уже протягом більше ста років прославляє Бога і зворушує до сліз кожного, хто його слухає, а особливо тих, хто знає історію його народження. (Прослухати його англійською мовою можна тут – https://www.youtube.com/watch?v=BX_50AERr8M).
Вже після трагедії у Спафордів народилися ще троє дітей, з яких вижили дві дочки, а син помер від скарлатини в три роки. Вони переселилися до Єрусалиму, де приєдналися до християнської благодійної роботи. Замість своїх померлих синів, вони усиновили місцевого сироту на ім’я Яків, продовжуючи славити Бога.
