21 листопада 235 року главою церкви в Римі був обраний Антер, який вважається дев’ятнадцятим папою римським.
Антер народився в Калабрії. Його батьком був Ромулус. Вважається, що Антер був грецького походження і, ймовірно, був рабом, звільненим на свободу, про що опосередковано свідчить його ім’я. Під час правління імператора Максиміна Фракійця християни зазнали осуду і тодішній глава церкви Понтіан був засланий на острів Сардинія.
Слідом за ним на Сардинію відправився і Антер. Пізніше Понтіан загинув мученицькою смертю, а Антер став замість нього главою церкви. Його правління тривало всього місяць і десять днів. На початку 236 року він, ймовірно, теж загинув мученицькою смертю і був похований у катакомбах Калліста.
Однак ці жертви не були даремними, адже, як говорив сучасник Антера, один із західних отців-вчителів церкви Тертуліан, «кров мучеників є насінням християнства». І дійсно, незважаючи на сильні переслідування християн у різні періоди римської історії початку нашої ери, християнське вчення, маючи непохитний моральний авторитет, продовжувало поширюватися імперією. Залишалося менше століття до його визнання імператором Костянтином.
