1 листопада 1790 року надруковані «Міркування про Французьку революцію»

У цьому своєму творі він пророкує, що французька революція закінчиться нещастям. Про плоди французької революції, яку пізніше ідеалізували більшовики і з якої брали приклад, Берк писав: «Повалені закони, розігнані суди, безсила промисловість, вмираюча торгівля, невиплачені борги, народ, доведений до злиднів, розкрадена церква, армія і громадянське суспільство в стані анархії , анархія, що стала державним устроєм, кожне людське і боже створіння принесене в жертву ідолу народної довіри і, як наслідок, – національне банкрутство».

Зупиняється Едмунд Берк і на можливому альтернативному шляху, що якби французи скористалися наступністю правління, а не почали відкидати і руйнувати всі попередні досягнення своїх предків, то «отримали б хороші плоди: вільну державу, сильну монархію, дисципліновану армію, реформовану і шановану церкву, лагідне та енергійні дворянство – усі умови, щоб множити ваші чесноти, а не знищувати їх, …». Берк додає, що «усі інші нації починали створення нового уряду або реформування попереднього з укріплення релігії і церкви. Всі інші народи засновують громадянські свободи на строгих правилах і системі суворої і мужньої моралі; але як тільки Франція скинула узи законної влади, вона подвоїла дику розпусту, пустощі, нахабну зневіру – у теорії і на практиці; всі верстви виявилися охопленими огидною корупцією …». Едмунд Берк застерігає своїх співвітчизників, говорячи: «Біжіть геть від Французької революції!», тому що «Франція ціною свого злочину придбала собі злидні і убогість».

Едмунд Берк став відомим також завдяки своїм мудрим висловлюванням, одне з яких говорить, що «для того, щоб зло перемогло, достатньо, щоб хороші люди сиділи, склавши руки». Берк дуже вплинув на своїх сучасників англійців, які все ж утрималися і не пішли за французьким шляхом, зберігши віру в Бога, а разом з нею і благословення для свого народу.