27 жовтня 1659 року в Массачусетсі були повішені двоє квакерів, які увійшли в історію як «Бостонські мученики».
У той час тривали гарячі релігійні дискусії і пошуки істини. В Англії Джордж Фокс заснував нову громаду, яка отримала назву квакерів. Вони пережили переслідування від офіційної церкви і багато разів Фокс опинявся у в’язниці. Однак все ж його послідовники поширилися в Англії і в колоніях Нового Світу. Мармадьюк Стівенсон і Вільям Робінсон були одними з перших квакерів на території Массачусетса, у якому на той час домінували пуритани. Градоначальником Бостону Джоном Ендекотом нове вчення було сприйняте за єресь і обидва квакери були засуджені до смертної кари.
Разом з ними на ешафот повинна була зійти Мері Дайер, але її смертний вирок замінили в той раз на вигнання. Пізніше після свого повернення в Бостон вона все ж була покарана смертю і стала вважатися останньої мученицею за віру, так як після цього смертні вироки були заборонені англійським королем.
День повішення «Бостонських мучеників», 27 жовтня, пізніше став вважатися міжнародним Днем свободи віросповідання.
Надалі квакери зіграють важливу роль у житті Англії і американських колоній. Одним з квакерів був Бенджамін Франклін, один батьків-засновників і лідерів у війні за незалежність США. Квакери стояли на передовій у боротьбі за скасування рабства і вплинули на багато інших соціальних змін у суспільстві, наближаючи його до Божого Слова.
