22 жовтня 1870 року помер священик, письменник і аболіціоніст Джеймс Пенінгтон

October 22, 2018 \ updated February 22, 2024

22 жовтня 1870 року помер відомий афроамериканський священик, письменник і аболіціоніст Джеймс Пенінгтон.

У 19-річному віці він втік з рабства зі штату Меріленд. Його прихистила в Пенсільванії одна сім’я з громади квакерів, яка навчила його читати і писати. Пізніше він добирається до Нью-Йорка і після декількох років роботи в Брукліні і отримання деякої освіти Джеймс був прийнятий до Єльського університету і став першим темношкірим студентом в історії цього навчального закладу.

Після закінчення навчання він став служителем у конгрегаціоналістській церкві, а пізніше служив у пресвітеріанській церкві в Хартфорді штату Коннектикут, у Нью-Йорку та ряді інших міст Америки.

Оскільки Пенінгтон був активним борцем проти рабства, він взяв участь у Другому всесвітньому конгресі аболіціоністів у Лондоні. У 1850 році, коли Пенінгтон знаходився у Шотландії, у США був прийнятий закон про повернення рабів-утікачів і тому він затримався у Британії. Там він збирав гроші на кампанію проти рабства, проводячи відкриті лекції.

Джеймс Пенінгтон написав і надрукував першу історію темношкірих в США під назвою «Початок та історія кольорових людей» (The Origin and History of the Colored People, 1841), а також свої мемуари під назвою «Коваль, що біжить» (The Fugitive Blacksmith, 1849), які вийшли з друку в Лондоні. Під час своєї подорожі Європою, де він також виступав з лекціями, Джеймс Пенінгтон отримав нагороду – почесного доктора Гейдельберзького університету, ставши першим афроамериканцем, хто мав таку відзнаку.

Після повернення додому Пенінгтон був заарештований у 1859 році і засуджений за використання громадського транспорту, призначеного тільки для білих. Це змусило його боротися проти сегрегації і відстоювати права темношкірих. Протистояння закінчилося в 1865 році тим, що сегрегація в цій сфері була скасована. Під час Громадянської війни 1861-1865 рр. в Америці Пенінгтон, незважаючи на те, що до сих пір вважався пацифістом, допомагає організувати підрозділи темношкірих для Союзної армії.

У 1870 році почалося його служіння в організованій ним пресвітеріанській церкви у Флориді, але цього ж року його насичене життя перервалося.