30 вересня 1770 року помер Джордж Вайтфілд, видатний англійський реформатор, один із засновників методистської церкви і лідерів духовного пробудження.
Джордж народився в англійському Мідленді в Глустері в 1714 році. Під час навчання в Оксфорді Вайтфілд почав відвідувати зустрічі «клубу святих», де познайомився з братами Чарльзом і Джоном Веслі. Коли брати відправилися до Америки, Вайтфілд залишився лідером цього клубу. Студенти читали на зустрічах Біблію, молилися і прагнули до благочестя, за що і отримали прізвисько «святі».
Після отримання ступеня бакалавра і посвячення в англіканські священики Джордж Вайтфілд став мандрівним проповідником, промовляючи проповіді в різних місцях країни. У 1738 році він вперше відвідав Північну Америку, але повернувся, щоб зібрати гроші на притулок для сиріт. Він також запросив товариство моравських братів створити притулок для негритянських дітей.
Коли він знову відвідав Америку в 1740 році, його проповіді викликали безліч навернень і сильне духовне пробудження, яке отримало назву Великого пробудження. Багато з цих проповідей прозвучали під відкритим небом на вулиці, що дало приклад іншим євангелістам сповіщати Слово Боже на кожному місці.
Коли в 1742 році Вайтфілд повертався додому до Англії, там його зустрічав 20-тисячний натовп. Джордж став засновником і президентом першої Методистської конференції, поклавши початок методистській церкві. Однак у подальшому він зосередився на євангелізмі. Подібно до свого сучасника, євангеліста Джонатана Едвардса, Вайтфілд тримався кальвіністського вчення, що відрізняло його від Веслі, який був прихильником армініанства.
За своє життя Вайтфілд промовив 18 тис. проповідей, які почули близько 10 млн людей в Британії і її американських колоніях. Він став першою білою людиною, яка верхи на коні проїхала відстань з Нью-Йорка до Чарльстону. Хоча Вайтфілд допускав наявність рабства і сам мав рабів, він дуже часто критикував плантаторів за жорстоке ставлення до рабів, закликаючи до співчуття. Цікаво, що проповіді Вайтфілда в Пенсільванії слухав Бенджамін Франклін, який дуже високо оцінив їхнє інтелектуальне і духовне послання. Франклін також зробив розрахунки і підрахував, що Вайтфілда на відкритому повітрі могли чути одразу 30 тис. людей – настільки гучним був його голос.
За день до своєї смерті 55-річний Вайтфілд виголосив свою останню проповідь. Багато істориків вважають, що Велике пробудження, яке переживала Америка завдяки проповідям Вайтфілда, Веслі, Едвардса та інших євангелістів, підготувало американські колонії до боротьби за свою незалежність і заклало фундамент для створення Сполучених Штатів Америки.
