3 вересня 590 року на папський престол у Римі зійшов Григорій Великий.
Походив він з родини римського патриція, але під час сходження на свою посаду папи пожертвував своє майно на заснування 7 монастирів. Папа Григорій вважається великим реформатором католицької церкви. За його керівництва були відправлені місіонери в землі англосаксів і вестготів, які поширювали Євангелію на англійських та іспанських землях.
Він став автором відомих богословських творів, серед яких «Пасторське правило», який на багато років став провідним кодексом для римо-католицького духовенства. Його твори були відомі по всій Європі, у тому числі і на Русі. Відомий білоруський першодрукар, перекладач і видавець Біблії Франциск Скорина у своїй «Передмові до всієї Біблії» називав Григорія Великого «вселенським учителем».
Григорій став широко відомим і своїми реформами церковного співу. Саме ним були введені відомі григоріанський хорали. Папа Григорій вважається одним з чотирьох великих західних отців церкви, який зіграв виняткову роль у розвитку церкви в ранньому Середньовіччі. Жан Кальвін вважав Григорія Великого «останнім хорошим папою».
