29 червня 1525 року народився відомий німецький освітянин, теолог і дипломат Петер Агрікола, який був одним з учнів Мартіна Лютера і близьким другом і соратником Філіпа Меланхтона.
Петер з’явився на світ в містечку Гольцгайм у Баварії. Його батько помер, коли йому було 7 років, а його мати, жінка великого благочестя і прихильниця Реформації, привчила його відвідувати богослужіння і подбала про його виховання. Після закінчення вищої школи в місті Ульм Петер працював репетитором для дітей одного з багатих торговців міста. Той навіть пропонував йому отримувати величезну суму в 1 тис. дукатів, щоб Пітер став постійним співробітником у його торговому бізнесі. Але ні мати, ні Пітер не мали великого інтересу до торгівлі і хотіли продовжувати освіту.
Маючи хорошу класичну освіту і володіючи латинською і грецькою мовами, 18-річний юнак вступає до протестантського Гейдельберзького університету. Отримавши там ступінь бакалавра, він починає навчатися у відомому Віттенберзькому університеті, де одним з його професорів і наставників стає сам Мартін Лютер.
Отримавши магістерський диплом, Петер розмірковував над тим, щоб присвятити себе служінню в церкві. Однак доля його склалася інакше. Після того як князь Лігниці Фредерік ІІІ звернувся до Меланхтона з проханням знайти вчителя для його сина, Петер Агрікола повернувся до свого колишнього вчительського заняття. Але цього разу його вихованцям став син відомого князівського роду, який після повноліття служив при дворі імператора Фердинанда I.
У 1558 році Петеру Агріколі було запропоновано стати керівником латинської класичної школи міста Ульм і, прийнявши цю пропозицію, він остаточно пориває з колишніми планами стати лютеранським священиком, хоча сам залишається глибоко віруючою людиною. Під його керівництвом у школі був проведений ряд прогресивних реформ. На запрошення князя Баварії Петер переселяється туди і займається заснуванням нової школи і реформами шкіл по всьому Нойбургу. Одночасно він знову займається вихованням дітей місцевих князів – принців Філіпа Луїса з Нойбурга і Яна III з Цвайбрюкена. У знак подяки князь Вольфганг запрошує Петера радником до складу своєї Ради в 1569 році, а після смерті князя Агрикола стає державним міністром при своєму вихованцю, князю Філіпу Луїсу Нойбурзькому. Фактично, у руках Петера Агріколи зосередилися найбільш важливі функції – він допомагає князю в дипломатичних відносинах зі Священною Римською імперією, при цьому дуже гідно і вдало захищаючи лютеранські погляди.
Пізніше йому неодноразово пропонували стати професором Страсбурзького університету, а також взяти на виховання чергового княжого сина, але він, тверезо оцінюючи свій вік, відмовився. Оскільки Петер Агрікола одружився лише в 50 років і не мав власних дітей, то його спадкоємцем, а також наступником у поглядах і служінні став його племінник – відомий лютеранський теолог і суперінтендант церкви в Баварії Магнус Агрікола.
Завдяки таким ревним освітянам, як Петер Агрікола, багато німецьких лютеранських князівств отримали свої школи і добре вихованих у науках і віри князів, які продовжили справу Реформації у своїх володіннях.
