5 червня 1415 року розпочався суд над Яном Гусом, відомим чеським католицьким священиком, професором і ректором Карлового університету Праги, який поділяв погляди Джона Вікліфа і закликав до реформування церкви.
На початку XV століття католицька церква переживала моральну та ієрархічну кризу, маючи на чолі двох «пап», а з 1409 року ще й третього, який отримав прізвисько «анти-папа». Папи довільно виписували свої індульгенції, прагнучи поповнити казну для ведення воєн. Слідом за Джоном Вікліфом Ян Гус вважав, що ні папа, ні єпископи не мають права брати до рук меча в ім’я церкви, а повинні молитися за своїх ворогів і благословляти тих, хто проклинає. Також чеський реформатор був переконаний, що людина отримує прощення через щире покаяння в гріхах, а не за гроші, купуючи індульгенції.
Незважаючи на папську буллу 1409 року, яка засудила Гуса, він продовжував свої проповіді. Деякий час Ян Гус мав підтримку з боку чеського короля Вацлава IV, що дозволило чеському реформатору вільно проповідувати у Віфлеємській каплиці в Празі. Однак, коли папа наклав свою заборону на всі церкви Праги, то Ян Гус вирішив переселитися в провінцію, щоб не провокувати небажані дії щодо міста.
Однак перед самим від’їздом у жовтні 1412 року він проголосив, що Ісус Христос є єдиним найвищим суддею, на якого варто сподіватися, а не на короля, папу або собор. Оголосивши владу Христа найвищою, Гус залишав осторонь середньовічну церкву з її законами. Ці слова Яна Гуса стали ключовими для поширення богемської Реформації, як свого часу 95 тез Мартіна Лютера запалили Реформацію в Німеччині.
Побачивши неосвіченість чеської глибинки, яка не розуміла латині і була відірвана від науки і культури, створеної цією мовою, Ян Гус почав писати свої книги і звернення по-чеськи, прагнучи підвищити духовний рівень своїх співвітчизників, щоб бути більш зрозумілим для них.
Тим часом, у січні 1413 року загальний собор у Римі засудив вчення Джона Вікліфа і засудив до спалення всі його роботи. Угорський король Сигізмунд, брат чеського короля Вацлава IV, вирішив скликати в Констанці шістнадцятий собор католицької церкви, щоб вирішити протиріччя навколо наявності трьох пап і розібратися з вченням Вікліфа і Гуса. Констанцький собор почався в 1414 році і тривав до 1418 року. Отримавши гарантії недоторканності від Сигізмунда, Ян Гус вирішив з’явитися на собор, щоб там обговорити існуючі теологічні суперечності. Однак наприкінці листопада 1414 року він був заарештований і кинутий до в’язниці домініканського монастиря. Сигізмунд спочатку обурився поведінкою прелатів, але пізніше був переконаний ними, що не змушений дотримуватися обіцянок, які він дав «єретику».
Протягом 73 днів Гус був прикутий у замку Готлібен на Рейні в резиденції констанцького єпископа, чекаючи на вирішення своєї долі. 5 червня 1415 року розпочався суд на Яном Гусом, який був переведений у францисканський монастир. Він відкидав усі звинувачення, поки його помилки не будуть доведені на основі Біблії. Коли його звинуватили у вшануванні Джона Вікліфа і захисті його вчення, Ян Гус відповів, що не захищав 45 тез Вікліфа, але виступав проти його загального осуду церквою, а щодо поваги до Вікліфа, Гус сказав, що був би радий, якби його душа виявилася там, де зараз знаходиться душа Вікліфа.
Під час наступного засідання суду, яке відбулося 8 червня, були зачитані 39 обвинувальних тез, які спиралися на витяги з творів Яна Гуса, які клірики вважали єретичними. Гус заявив, що готовий буде визнати свої помилки, якщо його в них переконають, але без доказів провини, він не може піти проти своєї совісті.
Через місяць, 6 липня 1415 року, Ян Гус був спалений на багатті, а його попіл кинутий до Рейну. Незважаючи на це, серед чехів виникли тисячі прихильників вчення Яна Гуса, які виступили на захист свого права на свободу віросповідання, засудивши спалення Яна Гуса. Багато років гусити відбивали хрестові походи, зробили перший слов’янський переклад Біблії та намагалися жити згідно зі Словом Божим.
Боротьба Яна Гуса підкреслила авторитет Біблії і найвищу владу Христа, що через століття призведе до Реформації у багатьох європейських країнах. Тому сьогодні Ян Гус вважається одним найбільш ключових попередників Реформації, героєм віри і мучеником, який був готовий відстоювати правду до смерті.
