21 травня 1799 року народилася Мері Еннінг, відома жінка-палеонтолог, яка зробила вагомий внесок у розвиток цієї науки завдяки дослідженню скам’янілостей.
Вона народилася у містечку Лайм Регіс у Великій Британії у незаможній родині. З самого дитинства вона разом зі своєю родиною належала до конгрегаціоналістської общини, представники якої вважалися бунтівниками проти офіційної церкви Англії та були обмежені в питанні їхньої позиції у суспільстві. Батько Мері був столяром, проте його заробітку не вистачало, аби прогодувати родину, тому він підробляв на продажі скам’янілостей, які можна було знайти у прибережних виступах порід.
Пошук кам’яних цікавинок став засобом для виживання усієї родини та став заняттям на все життя для юної Мері Еннінг. Спочатку скам’янілості продавалися як сувеніри для туристів, поки не було з’ясовано, що ці рештки представляють величезне наукове значення – тоді до Лайм Регісу почали з’їжджатися науковці та колекціонери, які купували цінні з наукової точки зору матеріали у сім’ї Еннінг. Добування скам’янілостей було нелегкою та небезпечною справою, адже робити це потрібно взимку, коли після дощів, які викликали зсуви порід, на поверхню виступали скам’янілості. Одного разу Мері мало не загинула у одному з таких зсувів. Проте такий ризик був виправданий. У 1811 році, коли Мері було 12 років, вони з її братом Джозефом знайшли череп іхтіозавра, а згодом Мері знайшла решту скелету. Це була їхня перша вагома знахідка.
Так, протягом життя Мері знаходила скам’янілості різних тварин, проте не просто продавала їх, але й почала вивчати їх. Незважаючи на дуже незначну базову освіту, вона намагалася вивчати цю сферу з будь-яких доступних джерел і маючи практичний досвід у пошуку скам’янілостей, вона незабаром стала чи не найосвіченішою людиною у сфері палеонтології в усьому королівстві. Проте дуже довгий час її здобутків не визнавали через те, що вона, по-перше, була жінкою, а по-друге, представницею робочого класу, у той час, коли наукове співтовариство, зокрема у палеонтології, було справою англійських джентльменів. Проте це не завадило Мері здобути друзів серед науковців, які підтримували її, зокрема тоді, коли через брак нових знахідок вона перебувала у скруті. Наприклад, її старий друг Вільям Бакленд переконав Британську асоціацію з поліпшення науки та уряд Великобританії надати Мері щорічну пенсію за її значний внесок у науку про геологію. Щорічна пенсія у 25 фунтів дала їй певну фінансову захищеність.
Мері Еннінг померла у віці 47 років у 1847 році від раку. Чарльз Діккенс писав про неї: «Дочка столяра завоювала собі ім’я і заслужила його». Це так, адже вона змогла стати провідним науковцем, хоча формально знаходилася за межами наукової спільноти. Все своє життя вона залишалася вірною християнкою, хоча і перейшла до англіканської з церкви з ряду причин. Також вважається, що на честь Мері була складена англійська скоромовка: «She sells seashells on the seashore» (Вона продає мушлі на узбережжі).
