12 травня 403 року похований один з «отців Церкви» Епіфаній Саламінський, єпископ кіпрського міста Саламін.
Епіфаній народився в Палестині в 310 році, виховання отримав у школах аскетів Палестини і Єгипту, які засуджували аріанську єресь. З метою глибокого вивчення Біблії Епіфаній опанував грецьку, єврейську, коптську, арамейську мови і латину, часто відвідував різних пустельників і скоро сам став ченцем. У 333 році він став священиком і побудував монастир у Палестині. У 367 році Епіфаній був обраний єпископом Саламіна на Кіпрі.
В історію Епіфаній увійшов як ревний борець проти єресей, джерелом яких вважав роботи Орігена. У своєму основному і найбільш відомому творі «Панаріон», написаному в 374-377 рр., він дає опис 80 єресей. Він писав, що спочатку були чотири дохристиянські єресі – іудаїзм, геленізм і язичницькі релігії скіфів і варварів, з яких розвинулися шістнадцять дохристиянських єресей: філософські стоїцизм, платонізм, піфагоріанство та епікурейство, а також дванадцять іудейських сект. Далі Епіфаній налічує ще 60 єресей, що виникли всередині християнства через некоректне тлумачення деяких аспектів християнського вчення.
До іншим творів Епіфанія належать біблійні енциклопедії «Про міри і ваги», «Про дванадцять каменів» та ін.
Земний шлях Епіфанія закінчився, коли він був у 93-річному віці.
