1 травня 881 року в Константинополі, столиці Візантійської імперії, освячена кам’яна Нова Церква (Nea Ecclesia), яка стала зразком для будівництва наступних православних храмів.
Це була перша кам’яна церква в столиці Візантії після Софійського собору VI ст. Нова Церква будувалася протягом п’яти років за наказом Василя І, засновника нової Македонський династії. На думку імператора, Nea Ecclesia повинна була стати аналогом святої Софії і покласти початок нової епохи в історії Візантії. Церква входила в комплекс великого імператорського палацу і була освячена патріархом Фотієм І, якого вважають одним з «отців Церкви». Саме він першим виступив із звинуваченням римських пап у єресі за додавання до сповідання віри слів про те, що Дух Святий походить «і від Сина».
З цим храмом пов’язана також історія, коли в 907 році патріарх Микола Містик не дозволив імператору Льву VI Мудрому увійти в будівлю церкви, що було сприйнято як його відлучення за вступ у шлюб у четвертий раз. Нова Церква використовувалася як храм протягом усього правління династії Палеологів. 1436 року у ній проводився церковний собор.
Після захоплення Константинополя турками в 1453 році храм почав використовуватися як порохове сховище. У 1490 року від удару блискавки будівля вибухнула і була зруйнована.
Вважається, що саме Nea Ecclesia стала зразком для будівництва Київської Софії в XI ст.
