9 лютого 1547 в сім’ї Миколи Радзивілла Рудого народився син Христофор Радзивілл “Перун” (1547-1603). Батько Криштофа незабаром стає князем Священної Римської імперії, Троцьким і вільнюським воєводою, великим гетьманом і канцлером Великого князівства Литовського, а також приймає кальвінізм. а тітка Криштофа, Барбара Радзивілл, стала дружиною короля Сигізмунда II Августа.
Сам Христофор, отримавши хорошу домашню освіту, слідом за батьком в армії неодноразово захищає свою країну від московитів, хоча був послідовним прихильником мирних взаємин з сусідами. З 1579 р обіймає посаду коменданта Троцького і підканцлера ВКЛ, а після смерті батька в 1584 р стає воєводою Вільнюсу.
Беручи приклад зі свого батька Миколи Радзивілла Рудого і славного дядька Миколи Радзивілла Чорного, Христофор Радзивілл все життя залишається непохитним прихильникам кальвінізму. Він організовує кальвіністські зібрання і виступає опікуном і меценатом для багатьох тодішніх протестантських вчених і діячів культури – Андрія Римша, Гальляша Пельгримовскага, Соломона Рисінскій, Андрія Воляна. Христофор мав за дружину Катерину Острозьку, а пізніше Ельжбету Острозьку, дочок славного українського князя. Сини Криштофа Януш і Христофор зберегли віру батька, продовживши славну “біржанську лінію” Радзивіллів, яка ще довгий час захищала права і свободи своїх земляків і одновірців.
