1 січня 1863 року президент США Авраам Лінкольн підписав прокламацію про звільнення рабів.
Спроби об’єднати народ почали тонути у кривавій громадянській війні. Лінкольн приймає відчайдушне рішення припинити існування рабства в усій своїй країні, як на території, підпорядкованій йому, так і на території повсталої Конфедерації Південних Штатів.
Новий рік приніс надію і свободу людям, які довго чекали на неї. Ще 22 вересня 1862 року Лінкольном був виданий перший документ, у якому проголошувалося про припинення рабства з 1 січня 1863 року. І слово було стримане, хоча перед практичною реалізацією цих благих намірів у повному масштабі пройшло ще кілька років, поки армія північних штатів не перемогла південних конфедератів. Звільнення від рабства стало реальністю, і було затверджене прийняттям 13-ї Поправки до Конституції США в 1865 році, коли закінчилася Громадянська війна.
Незважаючи на всі лиха війни, звільнення рабів стало одним з плодів цього ідейного і збройного протистояння. Треба згадати довгі роки боротьби безлічі англійських і американських аболіціоністів, які домагалися заборони рабства та звільнення рабів. Християни стояли в цій боротьбі на передовій. Досить згадати хоча б Джона Ньютона, автора «Чудової Благодаті», або Вільяма Вілберфорса, борця в англійському парламенті за звільнення рабів, пуританина і засновника першої реформованої церкви в Америці Роджера Вільямса, який був одним з перших аболіціоністів у Новому світі і борців за свободу совісті; або Джона Джея, який будучи губернатором намагався звільнити рабів в штаті Нью-Йорк, а потім дати їм тверді підстави для свободи через поширення Біблій, коли він був президентом Американського Біблійного товариства; або баптистського проповідника Самуеля Шарпа, який втратив життя в боротьбі за свободу рабів на Ямайці; або методистського священика Кальвіна Фейрбенка, який сам провів більше 14 років у в’язниці за допомогу в отриманні свободи 47 рабам.
«Живіть у свободі, яку дав вам Ісус Христос», – це лише одне з багатьох місць в Біблії, в яких проголошується свобода людини, як духовна, так і фізична. Підписуючи прокламацію в перший день нового 1863 року, Авраам Лінкольн писав, що ніколи «не відчував більшої впевненості в правильності своїх дій, як в момент підписання цього документа». Незважаючи на вбивство Авраама Лінкольна через зусилля його ворогів у квітні 1865 року, президент, який шукав Божої волі для свого народу, увійшов в історію США як «великий визволитель».
