31 грудня 1669 помер Богуслав Радзивілл, син віленського коменданта кальвініста Януша Радзивілла і Єлизавети Гогенцоллерн.
Богуслав Радзивілл був відомим військовим і державним діячем Великого князівства Литовського, конюшим литовським і генеральним губернатором Кенігсберга. З семи років юнак виховувався у ВКЛ при дворі свого дядька кальвініста Криштофа Радзивілла. Навчався в Кейданах і Вільні, а потім в Нідерландах і Франції. Там він бився в армії принца Оранського і за кардинала Мазаріні потрапив на деякий час в Бастилію.
У 1648 році Богуслав повернувся на батьківщину, де мав у володінні міста Слуцьк і Копиль, для яких він домігся магдебурзького права. Радзівіллівський Слуцьк залишався містом, де зберігалася релігійна толерантність, тому що туди не були допущені єзуїти. Місто відрізнялося сильним патріотичним духом, де міщани, незалежно від своєї конфесії, відчували себе вільно і тому жертовно захищали місто під час воєн. Слуцьк був єдиним білоруським містом, яке так і не змогло здолати московське військо під час кампанії 1655 року, хоча воно дійшло аж до Бреста та Гродно. Велика заслуга в цьому належала і Богуславу Радзивіллу, який побудував у місті новий оборонний замок з бастіонами, але найголовніше – зберіг атмосферу єдності серед міщан. Завдяки цьому, Слуцьк за Богуслава Радзивілла отримав славу «бастіону Литви».
Богуслав разом зі своїм братом Янушем Радзівіллом стали ініціаторами укладення у 1655 році Кейданської унії зі шведами. Розриваючи унію з Польщею, яка нічого не зробила, щоб допомогти ВКЛ захиститися від московського натиску в 1654-1655 рр., Радзивілли намагалися укласти союз зі Швецією, щоб з її допомогою захистити незалежність своєї країни від московитів.
Богуслав Радзивілл був відомим меценатом, за якого у Слуцьку була зібрана багата бібліотека книг і великі колекції інших художніх творів. Будучи кальвіністом, Богуслав Радзивілл підтримував кальвіністські збори і школи, і навіть сам складав релігійні гімни, які пізніше друкувалися в Гданську. При ньому Слуцьк залишався центром кальвінізму у ВКЛ, де зберігалися славні традиції часів розквіту Реформації. Сам князь Богуслав Радзивілл був дуже освіченою і талановитою людиною. Крім таланту написання духовних гімнів, він мав хороші здібності художника і архітектора. Йому приписують створення проекту міської ратуші у Слуцьку.
Помер Богуслав Радзивілл на полюванні і був похований у євангельському зборі в Кенігсберзі (сьогоднішньому Калінінграді). Його володіння перейшли до єдиної дочки – Людвіки Кароліни Радзивілл, яка зберегла кальвіністську віру, продовжила традицію опікунства над кальвіністськими громадами у ВКЛ.
