16 грудня 1627 року народився Йоганн Гербіній (або Ян Гербініус) – діяч лютеранської церкви, педагог і письменник.
Народився Йоганн у родині голови лютеранської школи в Бичині – Еліаша Капусти, який латинізував своє ім’я як Гербініус. Закінчивши школу в Бичині і гімназію в Гданську, Ян продовжив освіту в університетах Лейдена та Віттенберга. Як і його батько, він керував школами в Бичині, Валові (Сілезія), Баянові (Велика Польща), а пізніше був проповідником і ректором німецької школи в Стокгольмі.
З 1673 року ніс обов’язки проповідника у Вільні, де брав участь у богословських диспутах з православними та аріанами. У 1675 році видав книгу «Святі Київські печери, або Київ підземний», а в збірнику «Символи християнської віри» містяться його наукові та теологічні твори латинською та польською мовами. Крім цих мов Гербіній досконально знав німецьку, французьку, грецьку та єврейську мови, писав вірші на них, зробив переклад «Катехізису» на турецьку мову.
Книги Гербінія видавалися в Амстердамі, Гданську, Єні, Копенгагені. У цей час він викладає в університетах Кенігсберга, Тільзита і Гданська. Потім ніс служіння капелана шведської посольства у Варшаві, а з 1677 року був пастором у Грудзьондзі (сучасна Польща).
Йоганн Гербіній став яскравим представником реформаційної інтелігенції, яка продовжувала своє служіння словом і ділом, незважаючи на несприятливі часи контрреформації.
