16 грудня 1689 року прийнято Білль про права в Англії або «Акт, який декларує права і свободи підданих і визначає порядок передачі корони у спадок».
Поява Білля про права була наслідком Славної революції 1688 року, у результаті якої замість короля-католика Якова ІІ Стюарта на англійський престол зійшов його племінник, прихильник Реформації, нідерландський принц Вільгельм Оранський. Білль про права став основною частиною британської неписаної Конституції. Цей документ обмежував владу короля на користь парламенту. Білль гарантував право носіння зброї для самооборони, свободу звернень до короля, свободу від штрафів та конфіскацій майна без рішення суду, вільні вибори в парламент без втручання короля і свободу слова і дебатів.
Усі ці свободи стали значним досягненням християнського суспільства і надалі будуть прийматися християнськими парламентами інших країн. Хоча варто зазначити, що Статут Великого князівства Литовського ще у 1588 році проголошував деякі християнські свободи, які були частково забуті за часів контрреформації.
