12 грудня 1745 року народився Джон Джей, один з батьків-засновників США, член перших двох Континентальних конгресів США, один з творців Конституції штату Нью-Йорк, губернатор Нью-Йорка, переконаний віруючих Протестантської єпископальної церкви США і президент Американського Біблійного товариства.
Джон походив з родини торговців, які були гугенотами і, рятуючись від переслідування, переїхали з Франції в Америку в штат Нью-Йорк. Джон здобув освіту юриста в Кінгс коледжі (попереднику Колумбійського університету), який заснували англікани.
Під час війни за незалежність входив до складу Першого і Другого континентального конгресу і очолював його в якості президента в 1778-1779 рр. Джон Джей став губернатором штату Нью-Йорк і автором першої Конституції цього штату (1777), багато ідей якої перегукуються з Конституцією США. Будучи посланий як дипломат до Франції, зумів домогтися від неї великої фінансової підтримки молодої американської республіки. На підтримку ратифікації Конституції США Джон Джей спільно з Олександром Гамільтоном і Джеймсом Медісоном написали 85 статей в газеті «Федераліст».
Джон був віруючим англіканської церкви, а після Американської революції приєднався до Протестантської єпископальної церкви Америки, домагаючись від єпископа Кентерберійського її визнання і благословення.
Один з біографів написав в 1900 році, що Вашингтон вибрав на головні посади трьох великих американців, серед яких «Гамільтон був – головою, Джефферсон – серцем, а Джон Джей – совістю». З 1789 по 1795 рр. Джон Джей займав пост першого голови Верховного суду США, заклавши основи діяльності цього органу влади. Він виконував свої обов’язки до 1795 року, коли був обраний губернатором штату Нью-Йорк, прагнучи до скасування рабства в ньому. Джей вважав, що «Раби, хоча і поневолені згідно із законами людей, але вільні за законами Бога». Він двічі безрезультатно намагався провести через голосування закон про звільнення рабів у Нью-Йорку (1777 і 1785 рр.), але третього разу здобув волю для всіх рабів свого штату (1799).
Джон Джей залишився відомим своїми багатьма документами, які закладали основу для побудови функціонування США як молодої держави, яка вирішила керуватися Божим Законом. У 1816 році Джей писав в одному зі своїх листів до Джона Мюррея, розмірковуючи над причинами воєн: «Звичайно, бажано, щоб миролюбна вдача переважала в усіх народах. Найбільш ефективним засобом її досягнення є поширення та розповсюдження впливу Євангелія. Справжні християни будуть стримуватися від порушення прав інших і тому не будуть провокувати воєн. Майже всі країни знаходяться у стані миру або війни через бажання своїх керівників, яких вони не обирають, і які не завжди мудрі і доброчесні. Господь дав нашому народові обирати своїх керівників, і це обов’язок, а також привілей та велика зацікавленість нашого християнського народу, щоб обирати та віддавати перевагу християнам у якості керівників».
Прагнучи поширити мир і спокій в своєму народі і світі, Джон Джей очолив Американське Біблійне товариство (1816-1827), яке діяло з метою розповсюдження Слова Божого. Усе життя будучи глибоко віруючою людиною, Джон Джей вірив, що моральні принципи християнства необхідні для існування гарного уряду, і писав: «Жодне людське суспільство ніколи не було в змозі підтримувати одночасно свободу і порядок, а також єдність і свободу, як тільки на основі моральних заповідей християнської релігії. Якщо наша Республіка коли-небудь забуде цей основоположний принцип управління, то безумовно буде приречена».
