17 січня 1562 року Катерина де Медічі видала едикт, який вперше забезпечив гугенотам офіційне визнання і значну ступінь віротерпимості.
Едикт вимагав від гугенотів повернення церков, які вони захопили у свою власність, але їм було дозволено проводити богослужіння за стінами міст, а в містах поклоніння дозволялось тільки в приватних будинках.
Преамбула до едикту чітко говорила про те, що едикт направлений не на закріплення всередині однієї держави двох віросповідань, але на підтримку миру і згоди до тих пір, допоки Бог не відновить істинну єдність. Хоча едикт і сприяв терпимості, але не зумів врятувати країну від продовження релігійних війн.
