10 років тому стався наймасштабніший терористичний акт у Франції та другий за кількістю жертв у Європі. В ніч з 13 на 14 листопада у центрі Парижа ісламські терористи вбили 130 людей у трьох локаціях — біля стадіону під час футбольного матчу, на терасах кафе і ресторанів, а також у концертному залі «Батаклан». Ще сотні людей були поранені.
Через десятиліття після трагедії у Франції відбулися пам’ятні заходи і церемонія вшанування загиблих, проте загроза ісламського тероризму ніде не зникла, а навпаки — чи не щомісяця у західній Європі відбуваються нові і нові теракти, мотивовані релігійною ненавистю.
У розпал війни у Сирії та кризи біженців у Європі терористи спланували і здійснили один із наймасштабніших нападів на цивільних. Увечері 13 листопада 2015 року під час футбольного матчу, на якому був присутній тодішній президент Франсуа Олланд, пролунали вибухи біля стадіону «Стад де Франс»: смертники підірвали себе після невдалих спроб проникнути всередину. Невдовзі інший терорист підірвав себе біля терас ресторанів на бульварі Вольтера.
Кульмінацією трагедії стало захоплення концертного залу «Батаклан». Терористи увірвалися до будівлі та з вигуками «Аллаху Акбар!» відкрили вогонь по натовпу глядачів. Нападники кричали, що роблять це через французькі авіаудари проти Ісламської держави і через «шкоду», яку Олланд нібито наніс усім мусульманам. Після тривалої облоги та перемовин французькі силовики лише після опівночі увірвалися до будівлі, ліквідували нападників і звільнили заручників, однак на той момент десятки людей були вбиті.
Ці напади були здійснені трьома групами терористів. Пізніше стало відомо, що лише двоє з них були іракцями, а більшість — уродженці Франції чи Бельгії, які воювали у Сирії на боці ІДІЛ. Серед всіх нападників, які безпосередньо брали участь у подіях, живим залишився лише один. Ще 13 правоохоронці заарештували за співучасть і допомогу в організації теракту, а 6 досі знаходяться в розшуку.
Відразу після трагедії уряд перешкоджав висвітленню подій як мусульманського злочину чи прикладу необхідності зупинити неконтрольовану міграцію. Разом з цим, як за часів Олланда, так і Макрона держава запроваджувала обмеження для так званого «мусульманського сепаратизму», тобто формування закритих радикалізованих середовищ серед мусульман. Однак цього абсолютно недостатньо на тлі глобальної ісламізації як Франції, так і Європи. Додає проблем і той факт, що нинішні загрози — це не лише про міграцію, адже більша частина терористів мали європейське громадянство, а винуватцями інших терактів дедалі більше стають уродженці країн ЄС.
Попри всі заходи пам’яті і вшанування жертв теракту 2015 року, радикалізм і мусульманське насилля залишається щоденним викликом для Європи. За словами міністра внутрішніх справ Франції Лорана Нуньєса, цього року його відомству вдалося запобігти підготовці шести терактів, але рівень терористичної загрози залишається високим. У Франції панує атмосфера повсюдної недовіри щодо здатності уряду попереджати і протистояти терористичним загрозам. За даними опитування консалтингової компанії Odoxa-Backbone, 70% французів не вірять, що влада може їх захистити.