У листопаді 1620 року колоністи-пілігрими на кораблі «Мейфлауер» наближалися до берегів Північної Америки. Вони мали висадитися у Вірджинії поблизу річки Гудзон, однак направилися північніше та зупинилися у гавані Провінстауна, де й заснували Плімутську колонію. Ще до сходження на берег чоловіки-пілігрими підписали угоду (компакт), у якій проголошувалися принципи єдності та цінності для їхнього нового життя на новій землі. Цей документ став одним з перших свідчень християнського республіканізму в Новому Світі.
Погодні умови листопада 1620 року завадили пілігримам висадитися у Вірджинії, і вони направилися північніше. Проте багато пасажирів «Мейфлауера» вважали, що патент на Вірджинію, виданий Лондонською компанією, більше не надає влади лідерам групи в іншому місці висадки. Задля збереження миру й порядку вони мали домовитися ще до сходження на берег і встановити правила та систему підпорядкування. Саме так була складена та підписана Мейфлауерська угода.
Вони домовилися: «Здійснивши на славу Божу, для розвитку християнської віри та на честь нашого короля й країни подорож для заснування першої колонії в північних частинах Вірджинії ... укласти угоду та об’єднатися в цивільний політичний організм для кращого упорядкування, збереження та сприяння досягненню вищезазначених цілей. На підставі цього приймаємо, встановлюємо та розробляємо такі справедливі й рівні закони, укази, акти, конституції та посадовців, які будуть вважатися найбільш доречними й відповідними для загального блага колонії, яким ми обіцяємо належну покору та слухняність».
Мейфлауерська угода стала ефективнішою, ніж початковий патент на Вірджинію, адже вона була актом фактичного волевиявлення самих засновників колонії. Вона закріпила можливість звичайним людям, які не мали стосунку до централізованої влади Англії, самостійно обирати лідерів, керуючись спільним благом. При цьому місцеві органи влади в самій Англії не передбачали такого рівня залучення громадян у процес прийняття рішень, а отже пілігрими створили перший демократичний орган на новому континенті.
Оригінал Мейфлауерської угоди не зберігся, однак її зміст уперше був опублікований у Лондоні у так званому «Звіті Морта» у 1622 році. Через рік після підписання угоди пілігрими все ж отримали новий патент від Ради Нової Англії, однак цінності й принципи Мейфлауерської угоди залишалися основою місцевого самоврядування колонії ще багато років.