19 жовтня 1789 року присягу першого Голови Верховного Суду США склав Джон Джей, один з батьків-засновників США, член перших двох континентальних конгресів США та президент Другого Континентального Конгресу (1778-1779 років), один з творців Конституції штату Нью-Йорк і Конституції США, губернатор Нью-Йорка, переконаний віруючий протестантської Єпископальної Церкви США і президент Американського Біблійного товариства.
Джон народився 12 грудня 1745 року в забезпеченій сім’ї підприємців та політиків з Нью-Йорка. Отримавши освіту юриста у Колумбійському Королівському коледжі, він приєднався до Нью-Йоркського Комітету кореспонденції, перебуваючи в опозиції до британської політики в американських колоніях і входячи в Перший Континентальний Конгрес у Філадельфії у 1774 році. У цей час він пише «Послання до народу Великобританії» («The Address to the People of Great Britain»).
Джон Джей всіляко сприяє прийняттю Декларації Незалежності США в 1776 році. Пізніше обраний у Другий Континентальний Конгрес, Джон Джей незабаром стає його президентом. Будучи послом в Іспанії, Джей домагається іспанської фінансової підтримки для молодого американського уряду. Разом з Бенджаміном Франкліном Джей бере участь у переговорах з Британією в Парижі у 1783 році, які закінчилися припиненням війни і визнанням незалежності США.
Коли перший президент США Джордж Вашингтон почав формувати перший уряд, то одразу запропонував Джону Джею посаду Голови Верховного Суду у вересні 1789 року, а через місяць, 19 жовтня, Джон Джей приніс присягу перед Богом і своїм народом. Один з біографів написав у 1900 році, що Вашингтон вибрав на головні посади трьох великих американців, серед яких «Гамільтон був головою, Джефферсон – серцем, а Джон Джей – совістю».
Він виконував свої обов’язки до 1795 року, коли був обраний губернатором штату Нью-Йорк, прагнучи до скасування рабства у ньому. Джей вважав, що «Раби, хоча і поневолені згідно із законами людей, вільні за законами Божими». Він двічі безрезультатно намагався провести через голосування закон про звільнення рабів у Нью-Йорку, але на третій раз здобув волю для всіх рабів свого штату.
Джон Джей залишився відомим своїми багатьма документами, які закладали основу для побудови функціонування США як молодої держави, яка вирішила керуватися Божим Законом. У 1816 році Джей писав в одному зі своїх листів до Джона Мюррея, розмірковуючи над причинами воєн: «Звичайно, бажано, щоб миролюбна вдача переважала в усіх народах. Найбільш ефективним засобом її досягнення є розширення та поширення впливу Євангелія. Справжні християни будуть стримуватися від порушення прав інших, і тому не будуть провокувати воєн. Майже всі країни знаходяться у мирі або війні за бажанням своїх керівників, яких вони не обирають, і які не завжди мудрі і доброчесні. Господь дав нашому народові обирати своїх керівників, і це обов’язок, а також привілей та велика зацікавленість нашого християнського народу, щоб обирати та віддавати перевагу християнам у якості керівників».
Прагнучи розширити мир та спокій у своєму народі та світі, Джон Джей очолив Американське Біблійне товариство (1816-1827), яке діяло з метою поширення Слова Божого. Усе життя будучи глибоко віруючою людиною, Джон Джей вірив, що моральні принципи християнства необхідні для існування гарного уряду, і писав: «Жодне людське суспільство ніколи не було в змозі підтримувати одночасно свободу і порядок, а також єдність і свободу, як тільки на основі моральних заповідей християнської релігії. Якщо наша Республіка коли-небудь забуде цей основоположний принцип управління, то безумовно буде приречена».
