Цього дня 1989 року відбулася зустріч президента СРСР Михайла Горбачова та президента Сполучених Штатів Джорджа Буша-старшого, яка стала символом завершення Холодної війни. Вони зустрілися на борту радянського корабля, що стояв у мальтійському порту Марсашлокк. У підсумку президенти оголосили про завершення політичного та ідеологічного протистояння.
Холодна війна охопила понад чотири десятиліття протистояння комуністичного табору та демократичних держав. Ці два супротивники сформували ідеологічні й економічні системи, які повністю чи частково запозичували інші держави, прихильні до однієї зі сторін.
Війна була названа холодною, бо основні учасники (США та СРСР) не брали участі у прямому військовому протистоянні. Боротьба велася інакше. Це включало ідеологічне протистояння комунізму та капіталізму переважно у формі пропаганди, економічного змагання, шпигунства, технологічних перегонів, а також локальних війн, які велися через союзників обох сторін (Корея, В'єтнам, Афганістан).
Протягом 1980-х намітилося значне потепління між сторонами і готовність зменшити напругу. Одним із завершальних етапів цього процесу став Мальтійський Саміт 1989 року. Хоча тоді не було підписано угоди про конкретні зміни, але сторони досягли порозуміння щодо необхідності зниження військової напруги та подальшого скорочення ядерного озброєння. Для США саміт був підтвердженням перемоги західної моделі демократії та ринкової економіки. Для СРСР подія стала частиною політики перебудови та можливістю інтеграції до тогочасного світового порядку.
Через два роки Радянський Союз остаточно розпався, що означало явну ідеологічну перемогу західного капіталістичного світу над комуністичним блоком. Замість СРСР на політичній карті світу з’явилися 15 незалежних держав. У 1990-х прийшла епоха перемоги капіталізму, проте імперські амбіції Москви не зникли.
Протягом наступних десятиліть політика Росії ставала дедалі агресивнішою, однак Захід обирав жити стабільним життям в ілюзії, що часи Холодної війни далеко позаду. Кремль 2010-х — це зразок політики гібридної агресії, яка буквально переростає у пряме військове протистояння. Західні держави, включно із США, не зробили належних висновків, що сприяло формуванню нового антидемократичного блоку країн.
Ще кілька років тому світ стояв на порозі нової Холодної війни, але тепер вже можна стверджувати, що вона набирає обертів. Для України це війна на виживання, але інші держави дивляться на неї як на конфлікт у Східній Європі або «Українську війну». Це результат продовження тривалого ослаблення Заходу і нині бачимо численні плоди переконання, що Холодна війна позаду: російське вторгнення в Україну, війни на Близькому Сході, Іран за крок до створення ядерної зброї, КНДР стає стороною у війні, Китай відкрито погрожує Тайваню і розширює економічну й політичну владу на Африку й Латинську Америку.