Наприкінці 1980-х українці відчули вітер змін. Як тільки кайдани режиму ослабли, почали формуватися організації і спілки для відродження української мови, культури і національної політики. Наймасштабнішою такою ініціативою став Народний Рух України (НРУ), заснований 9 вересня 1989 року.
Він об’єднав демократичні сили навколо спільною ідеї національного відродження та незалежності України. Ініціаторами руху стали українські письменники, інтелігенція, дисиденти та політичні активісти, які прагнули змінити політичну систему радянської України, а потім метою стала і власне незалежність.
8-10 вересня 1989 року в Києві відбувся перший установчий з'їзд Руху. Під час цього з'їзду його учасники ухвалили статут і програму. Лідером Руху став Іван Драч. Особливістю НРУ було те, що він об'єднав людей з різними політичними поглядами, від ліберальних комуністів до націоналістів. Проте мейнстримним настроєм серед учасників були загальні ідеї національної демократії. Рух швидко здобув популярність завдяки боротьбі за відновлення української незалежності, а також свіжості ідей і загалом очікуванням змін і свободи серед широких мас українців.
Одним з ключових етапів діяльності НРУ стала організація великих масових акцій, спрямованих на єднання і національне відродження. У січні 1990 року Рух організував «живий ланцюг» до Дня Злуки, який символічно об’єднав східні та західні регіони України. Це була одна з наймасштабніших національних акцій і перший відкритий публічний вияв загальнонаціональної єдності довкола української, а не радянської ідентичності. Також активісти руху проводили мітинги, підтримуючи незалежність Литви, і відзначили 500-ліття Запорозького козацтва.
Закономірно, що НРУ брав активну участь у політичних процесах і досяг значних успіхів на перших відносно демократичних виборах у 1990 році. Йому вдалося сформувати першу некомуністичну впливову фракцію у Верховній Раді УРСР — «Народну Раду». Рух також став ініціатором проведення консультативного опитування у 1991 році щодо проголошення суверенітету України, під час якого більшість громадян УРСР підтримали пропозицію.
Народний Рух відіграв взначну роль у здобутті незалежності 1991 року та мобілізував значні верстви населення для позитивного голосування на грудневому референдумі. Також після проголошення незалежності України Рух відіграв важливу роль у боротьбі проти залишків радянської системи. Він підтримав процес декомунізації, намагався запровадити реформи, що мали на меті демократизацію суспільства. Проте йому не вистачило ідейного та електорального ресурсу для більш радикальних національних і економічних перетворень, яких так потребувала молода українська держава.
У 1992 році НРУ перетворився на політичну партію. Частина лідерів Руху, зокрема В’ячеслав Чорновіл, виступала за перетворення Руху на повноцінну опозиційну політичну партію, в той час, як інша частина керівництва прагнула співпраці з урядом та президентом. У 1999 році, після загибелі Чорновола, відбувся розкол всередині партії. З того часу вона втратила свій потенціал і вже не відновила його. В новому тисячолітті постали й нові українські партії, а наша історія пішла тернистим кризово-революційним шляхом.
