80 років тому, у травні 1944-го, радянська влада здійснила геноцид кримськотатарського народу шляхом масової депортації, що залишається однією з найтрагічніших сторінок в історії кримських татар і України загалом. Автором цього акту геноциду був безпосередньо Йосип Сталін спільно з очільником НКВС Лаврентієм Берією.
Радянська влада поклала на кримських татар колективну вину за буцімто співпрацю з нацистами (хоча серед цього народу було чимало ветеранів, які також зазнали гонінь), однак це був лише формальний привід. Сталін видав накази про фактичне етнічне заміщення на деокупованих територіях задля посилення радянського впливу та усунення етнічних меншин.
Депортація почалася 18 травня 1944 року. Під думами автоматів військ НКВС тисячі чоловіків, жінок, дітей, людей похилого віку та навіть інваліди війни були насильно вивезені з Криму до віддалених регіонів Радянського Союзу, зокрема в республіки Середньої Азії. Їх везли у вагонах для худоби протягом кількох тижнів без продовольства та достатньої кількості води.
Перша хвиля примусового виведення тривала до 20 травня, а вже на початок червня комуністи депортували сотні тисяч татар. За офіційними даними, тоді було вивезено майже 200 тисяч людей, а, згідно з висновками альтернативного підрахунку, — понад 420 тисяч.
Наслідки депортації були катастрофічними. За офіційними даними НКВС, під час виселення і в перші роки після нього загинуло близько 27% депортованих. Однак інші джерела вказують на те, що ця цифра могла сягати 46%. Від третини до половини кримських татар загинули через нелюдські умови під час транспортування, голод та хвороби в місцях заслання.
Депортація мала серйозні наслідки для Криму. Влада стимулювала переселення на півострів російського населення, тому він зазнав суттєвої русифікації. Кримські татари не мали права на повернення на батьківшину навіть після початку десталінізації. Лише у 1989 році Верховна Рада СРСР визнала депортацію незаконною та злочинною. Це дало поштовх до масового їх повернення до Криму.
Визнання депортації геноцидом на міжнародному рівні продовжує залишатися актуальним питанням. У 2015 році Верховна Рада України проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Непокаране зло повертається і сьогодні кремль чинить аналогічні злочини. У 2014 році тисячі кримських татар знову втратили свою батьківщину, але маємо надію, що вони й українці обов’язково повернуться додому, на територію деокупованої і цілісної України в її законних кордонах.
