Сьогодні світ згадує велику трагедію Другої світової війни, біль і страждання, які принесли тоталітарні режими розв'язавши наймасштабнішу війну в історії людства. 8 травня завершилася війна у Європі, капітулювала нацистська Німеччина, що поклало початок перегляду світоустрою та пошуку шляхів унеможливити повторення геноцидів.
Після війни мільйони матерів не дочекалися своїх синів, мільйони дітей втратили своїх батьків, мільйони дружин стали вдовами. Війна принесла горе й розруху, залишила кривавий слід на тілі всього світу. Вона була індустріальним пеклом, кривавими жорнами, що мололи цілі народи. Окупація більшої частини Європи дала змогу нацистам створити систему реалізації геноциду єврейського на інших народів. На окупованих землях функціонували німецькі табори смерті – Аушвіц, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно та Майданек. Там загинули мільйони людей.
Перемога союзникам далася непросто. США досить пізно вступили у війну, а кожна значна перемога давалася великою кров’ю різних народів. Під час Другої світової війни Україна зазнала особливих втрат, адже всі наші землі свого часу буди лінією фронту.Українці постраждали як від нацистів, так і від радянської влади з її варварськими принципами ведення війни.
Відразу після перемоги постала моральна й юридична дилема – як судити нацистських злочинців? Агресивна війна і геноцид забрали десятки мільйонів життів та були не типовими злочинами, тому потребували й особливого суду. Традиційне розуміння воєнних злочинів не містило жодного положення про злочини, вчинені владою проти своїх власних громадян. Ця проблема відкрила потребу оцінки зла поза межами національних законодавств, а спираючись на загальнолюдські принципи.
По завершенню Другої світової війни сформувалася система, яка мала б унеможливити геноциди, агресії, однак важливо було публічно покарати відповідальних за вчинене зло. Майже рік тривав розгляд справ воєнних злочинців: верховного керівництва націонал-соціалістів Німеччини, СС, СА та лідерів гестапо, які були захоплені в полон чи заарештовані після капітуляції. Більшість були засуджені до тюремного ув’язнення, але найрезонансніші справи завершилися смертними вироками.
Минуло 79 років і та війна здається все далі й далі від сьогодення. Ця відстань і тривале спокійне життя дає поле дії для відродження і повернення ідей, які мали б залишитися в далекому минулому. Проте ми знову зазнали великої агресії в Європі, гинуть тисячі людей, міжнародне право видається безсилим, а в різних куточках світу спостерігаємо підняття жахливого антисемітизму і закликів до знищення євреїв та їх держави. Попри тисячі просвітницьких заходів і мільйони доларів, вкладених за цей час у поширення ідеї гуманності, людська гріховна природа знову і знову виявляє себе. Тому варто пам'ятати про справді глибоку природу зла, яку можливо подолати лише Божим втручанням та нашою рішучістю слідувати Його волі та чинити добро навіть у найтемніші періоди нашої історії.
