9 вересня 1907 помер Ернест Вілберфорс, відомий англіканський священик, єпископ Ньюкасла і Чичестера, онук Вільяма Вілберфорса, борця за скасування рабства. Ернест мав відомих попередників у сім’ї. Якщо дідусь став відомий усьому світу своєю багаторічною боротьбою проти рабства, то його батько Самуель Вілберфорс займав посаду англіканського єпископа і був відомим борцем проти дарвінізму.
Ернест отримав гарну освіту в Оксфорді. У 1864 році він був висвячений своїм батьком на диякона, а наступного року – на священика. Ставши англіканським єпископом в Ньюкаслі у 1882 році, Вілберфорс доклав багато зусиль до будівництва церков в цьому новому промисловому місті, щоб місцеві робітники мали можливість почути Євангеліє. З 1896 року і до своєї смерті він обіймав посаду єпископа Чичестера.
Увійшов до історії завдяки своїй активній підтримці руху тверезості, який у ХІХ ст. набув популярності в Британії і США, рятуючи багатьох робітників, що спивалися, і даючи їм надію. З 1896 року Ернест Вілберфорс очолював Товариство тверезості при англіканській церкві.
Перед смертю у фокусі служіння Ернеста Вілберфорса було примирення суспільства після англо-бурської війни.
Як видно, Вільям Вілберфорс став хорошим корінням, з якого виросли жертовні пастори англійського народу, якими стали його син та онук.
