3 вересня 1658 року помер Олівер Кромвель, видатний політичний і громадський діяч Англії, лідер Англійської революції, в якій була здобута перемога парламенту і народу над абсолютною владою короля. Олівер був переконаним пуританином і відзначався сильною біблійною вірою. У 1628 році він був обраний до Парламенту від свого рідного міста Хандінгдон. Але у 1629 року парламент був розпущений королем і наступного разу скликаний тільки через одинадцять років.
Кромвель займається фермерством і належить до індепендентів – пуританської релігійної громади, яка виступала за високу самостійність місцевих громад від вищого церковного або політичного керівництва. Вони виступали за свободу віри для некатоликів.
Коли у 1642 році почалася перша громадянська війна між прихильниками парламенту (круглоголовими) і прихильниками короля (роялістами), Кромвель очолив парламентські війська. У 1644 році ним була створена армія нового типу, яка мала високу дисципліну і де солдати не пили, не лихословили, але багато уваги приділяли вивченню Слова Божого.
У червні 1645 року війська Кромвеля перемогли королівські війська у вирішальній битві при Незбі, зупинивши абсолютистські устремління короля. Влада була передана парламенту. Однак коли депутати парламенту, обрані у 1640 році, у 1653 році вирішили закріпити за собою право довічного членства в парламенті, Кромвель, за допомогою своєї гвардії, розігнав їх і встановив власний протекторат, ставши лордом-протектором.
Під час його правління в країні були проведені важливі реформи і встановлені хороші відносини з багатьма європейськими державами, крім Іспанії. Кромвель залишався главою держави до своєї смерті у 1658 р., причиною якої стала хвороба.
Хоча по його смерті монархія в Англії була відновлена і останки Кромвеля були зневажені, сама перемога парламенту над абсолютною владою короля стала важливим кроком в історії цього народу, а ініціативи і час правління Кромвеля високо оцінюються багатьма англійцями. Успіхи його боротьби і управління були безпосередньо пов’язані з його ревною вірою в Бога і свідомою відповідальністю перед Ним за свій народ.
