Цього дня 1716 року помер видатний філософ, математик, винахідник і справжній геній свого часу Ґотфрід Вільгельм Лейбніц. Він був християнином, який шукав шлях сполучити віру та розум. Ще за життя Лейбніц став відомий як великий новатор, здійснив внесок у низку галузей (від математики та філософії до права й теології) і заслужив почесне місце серед найвидатніших європейських інтелектуалів.
Лейбніц народився 1646 року в місті Лейпциг у Німеччині. Його батько Фрідріх був викладав філософію, що вплинуло на формування майбутнього науковця. З дитинства Ґотфрід виявляв великий інтелектуальний потенціал та мав успіх в різних галузях. Він вступив до Університету Лейпцига, де вивчав право, філософію та мовознавство, а також навчався в Університеті Єни. Отримавши наукову ступінь доктора права, він розпочав юридичну та управлінську кар’єру і працював на різних адміністративних посадах.
Лейбніц вважається творцем диференціального та інтегрального обчислення, що стало фундаментом математичного аналізу, вніс важливий внесок у теорію комбінаторики. Його роботи у цій галузі відкрили нові можливості для розв’язання завдань зі складною структурою та великою кількістю варіантів. Також допоміг сформулювати базові принципи та правила логічного виводу і вніс нові ідеї у розвиток теорії множин.
Філософський внесок Лейбніца не менш вагомий. Готфрід Вільгельм Лейбніц був християнином і його релігійні погляди на релігію відображали раціоналістичну перспективу. Він запропонував теорію монад, вважаючи, що реальність складається з неподільних, нематеріальних субстанцій. Ця метафізична система повинна була примирити науку та духовність і підкреслити гармонійний, встановлений Богом порядок у Всесвіті. Науковець наголошував на сумісності розуму та віри і стверджував, що Бог, як найвища розумна істота, створив світ, керований законами, доступними людському розуму.
Лейбніц увійшов в історію як дуже багатогранна особистість. Він заснував і очолював Берлінську Академію наук та був почесним іноземним членом Французької. Хоча науковець підтримав Карла ХІІ у Північній війні, проте згодом навіть долучився до створення Російської Академії наук.
Менш відомим, але важливим є спадок науковця у сфері інженерії (створив механічний калькулятор, працював над винайденням пневматичного двигуна), а також мав досягнення в сфері лінгвістики. Лейбніц став автором теорії історичного походження мов та створив їхню генеалогічну класифікацію. Його спадщина залишається свідченням сили міждисциплінарного мислення та прагнення до знань у епоху, позначену інтелектуальним запалом і пошуками.
