23 серпня 1989 року в 50-ту річницю пакту Молотова-Ріббентропа, близько 2 млн. жителів балтійських країн – Естонії, Латвії і Литви – вийшли на вулиці і, взявшись за руки, утворили майже 600-кілометровий ланцюг, протестуючи проти свого входження до Радянського Союзу. Це був один з кульмінаційних моментів національного відродження балтійських країн, яке було тісно пов’язане з духовним оновленням і відродженням християнства.
Національне відродження Естонії в цей час перебувало під сильним впливом «Співочої революції», яку розпочав лютеранський поет і вчитель Йоган Янсен. Християнсько-демократичні мотиви надихали діяльність народних фронтів Естонії, Латвії та Литви.
23 серпня стало Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, двох нечестивих режимів, які прагнули винищити живу християнську віру. Через шість місяців Литва першою з колишніх республік Радянського Союзу проголосила свою незалежність, почавши процес руйнування “імперії зла”. Балтійський шлях, як феномен ненасильницького опору, включений сьогодні до спадщини ЮНЕСКО.
