20 серпня 1564 року славетний український магнат і один з лідерів українських протестантів, великий коронний гетьман кальвініст Юрій Язловецький отримав привілей на Любачівське староство Львівського воєводства.
Юрій Язловецький народився в сім’ї кам’янецького коменданта Миколи Монастирського-Язловецького і Єви Подфіліпської. Ще юнаком здобув славу хорошого воїна, коли в 18 років брав участь в битві з татарами під Кам’янцем на Поділлі. У 1533-1557 роках очолював роту кавалерії. Відомо, що в 1546 році Юрій Монастирський-Язловецький став кальвіністом під впливом своєї дружини Єлизавети Тарло, після чого припинив вживати придомок Монастирський до свого прізвища, перетворив костели в своїх володіннях на кальвіністські збори і вигнав ченців-домініканців. У Язловці ним був заснований кальвіністський збір, а служителем був запрошений відомий кальвіністський пастор Хжастовский.
Ще в 1544 році від батька він отримав Червоногородське староство, в 1557 році став старостою кам’янецьким, в 1566 р. – любачівським, в 1567 р. – летичівським, в 1571 р. – хмельницький і в 1573 р. – снятинським. З 1564 році за переговори з турецьким султаном король подарував йому титул сенатора Речі Посполитої. У 1567 р. Язловецький отримав титул воєводи подільського, а через рік – воєводи російського.
При Юрію Язловецьким було розширено Язловецький замок, стіни якого збереглися до сьогодні. На посту коронного гетьмана Язловецький реформував армію, пересунув захист проти татар з Поділля на Дніпро, а замість важкої кавалерії, малоефективної проти татар, створив відділи легкої кавалерії.
Помер Юрій Язловецький 8 березня 1575 року від лихоманки.
