Терор проти цивільних є системною тактикою росіян. Хоча масштаби бойових дій за останні 10 місяців є безпрецедентними, проте війна триває вже майже 9 років і її «донбаський» період також включав численні військові злочини. Одним з них є обстріл цивільних на трасі під Волновахою, який відбувся 13 січня 2015 року.
Бойовики так званої «ДНР» планували організувати провокацію з метою показати у пропагандистських ЗМІ нібито обстріл Докучаєвська українськими військами. Вони обстріляли український блок-пост з РСЗВ БМ-21 «Град», бо намагалися спровокувати вогонь у відповідь для демонстрації «обстрілу українцями населення Донбасу».
Але блокпост регулярно перетинали цивільні, які проходили паспортний контроль. 13 січня жовтий пасажирський автобус рухався за маршрутом «Златоустівка-Донецьк» та зупинився на блокпосту для перевірки документів пасажирів. В цей час почався обстріл і один із снарядів «Граду» розірвався біля автобуса. 10 людей загинули на місці, ще 18 отримали поранення. Надвечір стало відомо, що в лікарні загинули ще двоє. Більшість з них були мешканцями Донецька, які поверталися додому.
Того ж дня Генеральна прокуратура України визнала обстріл терактом і розпочалося розслідування. Російська сторона спочатку визнала свою відповідальність, проте коли стало відомо про кількість жертв серед цивільних, то назвали обстріл «відповіддю» на нібито агресію з боку українських військових (типова російська тактика).
Протягом наступних днів слідство встановило кількість випущених снарядів (88), конкретне місце запуску ракет, організаторів і виконавців теракту. Обстріл організували безпосередньо керівники сепаратистів, а серед виконавців фігурували двоє — полковник російської армії Анатолій Синельніков і командир батальйону «Оплот» Юрій Шпаков (громадянин України, був комендантом окупованого Докучаєвська). Останнього український суд заочно визнав винним і присудив довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. З висновками українських прокурорів погодилися і спостерігачі ОБСЄ.
Сьогодні, в роковини трагедії під Волновахою, важливо згадати, що боротьба українського війська проти російського тероризму триває багато років. Хоча інтенсивність бойових дій протягом кількох років до повномасштабного вторгнення була значно меншою, ніж сьогодні, однак населення прифронтових міст і сіл на Донбасі постійно потерпало від бойових дій. З 2014 року проросійські сепаратисти і їх безпосереднє керівництво з ФСБ проводили ті ж беззаконня, що і сьогодні, але в меншому масштабі. Тоді, як і сьогодні, вони обстрілювали цивільних, викрадали, ґвалтували, закривали церкви і переслідували християн.
