15 серпня 1576 року в Лоску друкарем Іваном Карцаном був надрукований твір Симона Буднього “Про основні статті християнської віри, тобто про Бога Єдиного, Його Сина і Святого Духа”, в якому колишній кальвініст Будний розмірковує над питанням Трійці.
Він визначає, що Біблія говорить про Бога, Ісуса і Святого Духа, і виділяє тринадцять аргументів на користь єдиності Бога. Таким чином, цей твір яскраво показує відхід одного із зачинателів Реформації в ВКЛ і автора несвіжського “Катехизму” 1562 р. від традиційного протестантського символу віри, який сповідував як єдність, так і триєдинство Бога.
Твір показує Будного як антитринітарія, але в той же час його роздуми над біблійними поясненнями суті Бога підштовхували до глибшого прочитання Слова Божого і окреслення своєї позиції представниками протилежного табору, які належали до Великого збору, тобто лютеран, кальвіністів і чеських братів.
На жаль, поділ табору Реформації в ВКЛ на кілька напрямків, які мали між собою певні протиріччя, послаблював позиції реформаторів в ВКЛ і сприяв перемозі контрреформації.
