7 липня 1633 року помер канцлер ВКЛ Лев Сапега, який мав протестантське виховання та освіту і був кальвіністом до 1586 року.
Народився він в православній родині, але в шестирічному віці був відвезений в Несвіж до двору князя Миколи Радзивілла Чорного, де почав відвідувати кальвіністську школу. Маючи хороші знання і здібності, юнак був помічений Миколою Радзівіллом і відправлений навчатися в протестантський університет Лейпцига. На той час Сапега ймовірно вже був кальвіністом.
Після повернення Сапега залишається писарем і секретарем при королівському дворі. Однак найбільш Лев Сапега увійшов в історію, як канцлер ВКЛ та інвестор видання Статуту ВКЛ білоруською мовою, до якого ним була складена передмова.
Остання редакція Статуту готувалася під керівництвом протестантів – канцлера Астафея Воловича, підканцлера, а потім канцлера Лева Сапеги. Вплив протестантів на законотворчість у ВКЛ сприяв приведенню вищого закону ВКЛ в більш повну відповідність з Божим Словом. Сапега зіграв значну роль в утвердженні королем третього Статуту, який всупереч побажанням контррефарматорів повністю включав в себе текст знаменитої Варшавської конфедерації 1573 року, що стверджувала релігійну толерантність в державі.
І надалі Сапега зберіг терпиме ставлення до інших конфесій, хоча і перейшов в католицтво. Очевидно, що виховання в протестантському середовищі сформували багато позитивних якостей його світогляду і направляли його думки і справи в напрямку служіння своєму народу перед Богом.
Присвячуючи ІІІ Статут королю Сигізмунду ІІІ (подібно Миколі Радзівіллу, який присвячував колись Брестську Біблію Сигізмунду II Август), Сапега підкреслював відповідальність короля перед Богом за відповідальне управління народом і за те, щоб “Хвала Господу Богу всемогутнього через його королівську милість збільшена була, і вся Річ Посполита в цілості й в світі була збереженою”.
