Цього дня 1628 року народився відомий англійський письменник і баптистський проповідник Джон Буньян. В історію християнства він увійшов завдяки численним богословським і алегоричним творам.
Життя Джона Буньяна припало на роки боротьби за обмеження влади монарха, формування багатьох протестантських течій та конкуренції між ними. Ще в юному віці він став добровольцем та воював на боці парламенту в роки Громадянської війни.
Після війни Буньян одружився і жив, як більшість типових англійців XVII століття. Однак в ті роки він ще не був практикуючим християнином. Ба більше, у своїх творах зізнавався, що був великим грішником (зловживав алкоголем, грав в азартні ігри та чинив богохульство). Завдяки активній пуританській євангелізації він знав про свої гріхи і відчуття провини та жалю підштовхнуло його до навернення.
У 1653 році Джон Буньян став членом християнської церкви Бедфорда та згодом проявив себе як талановитий проповідник. Але виголошення проповіді в XVII столітті було справою не лише релігійною, але й політичною. Пуритани, квакери та інші нонконформісти, що походили від кальвінізму відігравали значну роль в революції та впливали на політичний клімат країни (переважно з критикою абсолютизму, монархізму та всіх форм «поклоніння людині»). Саме тому королі намагалися обмежити та навіть переслідували християн, що не були англіканцями.
За свої нонконформістські погляди Джон Буньян мав проблеми з офіційною владою, адже «незаконно проповідував» у нелегальній церкві. У 1660 році його заарештували за порушення так званого Закону про релігію, прийнятого ще наприкінці XVI століття. Даний закон передбачав відповідальність для всіх старше 16 років, хто не відвідує служби офіційної англіканської церкви. Цим актом влада намагалася боротися з пуританами, квакерами та іншими протестантами.
Буньяна звинувачували у тому, що він «диявольсько і згубно утримувався від відвідування церкви англіканської, щоб послухати богослужіння» і провів «кілька незаконних зборів, що викликало народне збурення та відволікання добрих підданих цього королівства». Спочатку його засудили на 3 місяці, однак умовою звільнення стало б зречення своїх поглядів та припинення проповіді. Оскільки Буньян не відмовився від бажання проповідувати, його термін ув’язнення збільшився до 12 років і приніс великі труднощі його сім’ї.
У в’язниці Буньян почав писати і за 12 років позбавлення волі став автором близько 60 творів. Найвідомішою його роботою стала поема «Похід паломника», яка стала бестселером та за кількістю примірників поступалася в Англії лише Біблії. Це алегорична оповідь про шлях християнина, який долає безліч перешкод, в яких простежуються як тілесні спокуси, так і деякі політичні образи (і не лише в контексті Англії).
«Похід паломника» був опублікований через 6 років після звільнення автора. З того часу проповіді і написання творів стали основними заняттями Буньяна. Ще за життя він став відомим письменником (хоча це мало вплинуло на його матеріальний статус) та до смерті активно проповідував і їздив з візитами в різні церкви. Під час однієї такої подорожі до Лондона він захворів на лихоманку та невдовзі помер.
