24 червня 1485 року народився Йоганн Бугенхаген, соратник і пастор самого Мартіна Лютера, якого автор 95 тез називав “доктором Померанії “, так як Бугехаген став реформатором Померанії і Данії.
Саме Бугенхагену належить головна заслуга в організації лютеранських церков в Північній Німеччині і Скандинавії, за що він отримав назву “другого Апостола Півночі”.
На замовлення князя Померанії Богуслава Х, з 1518 року Бугенхаген зайнявся написанням першої історії Померанії на латині. У 1520 році з книги “Про Вавілонський полон Церкви” він вперше знайомиться з вченням Мартіна Лютера, яке спочатку викликало у нього негативну реакцію. Однак незабаром йому довелося познайомитися з Лютером ближче, оскільки 25 жовтня 1523 року Бугенхаген обирається пастором приходу у Віттенберзі.
Разом з Лютером він бере участь в перекладі Біблії на німецьку мову і стає одним з найбільш впливових викладачів Біблії у Віттенберзькому центрі Реформації, виховуючи ціле покоління лютеранських пасторів.
З 1533 року він стає доктором богослов’я Віттенберзького університету. Перекладає Біблію Лютера на нижньонімецький діалект, роблячи Біблію більш доступною на півночі. Створюючи безліч лютеранських церков на півночі Німеччини, Бугенхаген коронує королівською короною Кристіана III, через якого Данія приймає лютеранську церкву як державну і стає країною Реформації.
Бугенхаген бере участь в створенні Копенгагенського університету і стає його першим ректором і викладачем Біблії. З 1539 року стає суперінтендантом Саксонії і на зразок Віттенберга організовує протестантський Університет в Грейнсвальді в Померанії.
Після повернення в Віттенберг Бугенхаген говорить поминальну проповідь на похованні Мартіна Лютера і бере опіку над його дітьми і дружиною. Сам славний Божий служитель відходить у вічність в 1558 році у Віттенберзі, де похований в церкві св. Марії.
