4 жовтня – день пам’яті Рембрандта ван Рейна – голландського графіка і живопистця. Цього дня 1669 року світ втратив одного з найвідоміших представників Північного Відродження, який став відомий як автор десятків картин із біблійними сюжетами.
Рембрандт ван Рейн народився у Лейдені в 1606 році у досить заможній родині голландського мельника. З юних років проявився талант до образотворчого мистецтва, що підштовхнуло його покинути Лейденський університет і розпочати навчання в Лейденській школі історичного живопису Якоба ван Сваненбурха. Пізніше Рембрандт навчався у ще одного майстра історичного живопису Пітера Ластмана.
Він розпочав кар’єру як художник–портретист і пейзажист, але особливу пристрасть знайшов у зображенні містичних і релігійних сюжетів. В рідному місті Рембрандт організував художню майстерню, однак згодом закрив її та переїхав до Амстердама. Це місто стало світовим лідером торгівлі, тому давало більше можливостей для продажу картин. Тут він одружився та прожив решту життя.
З-поміж інших голландських художників Рембрант вирізнявся релігійною тематикою і особливою передачею емоцій. Якщо більшість художників Північної Європи того часу прославилися пейзажами і натюрмортами, то центральне місце в творчості ван Рейна відводилося біблійним сюжетам. Це було не просто відображенням трендів того часу (в XVII столітті під впливом Реформації зростає інтерес до християнської тематики і дослідження біблійних історій), але й наслідком особистих переживань художника. Рембрандт з дитинства занурився в дослідження Біблії, що, безперечно, було плодом середовища, в якому зростав.
В роботах художника знаходимо десятки біблійних сюжетів як із Старого, так і Нового Заповіту: «Яків благословляє синів Йосипа», «Валаам і ослиця», «Жертвоприношення Ісаака» , «Осліплення Самсона», «Похвала Симеона», «Єремія, що оплакує руйнування Єрусалиму», «Повернення блудного сина», «Побиття камінням святого Стефана», «Христос і перелюбниця», «Христос зцілює хворих» та багато інших.
У житті художника було чимало драм, пов’язаних як із сім’єю, так і матеріальним становищем. Періоди процвітання й успіху змінювалися трагедіями і розоренням. Троє його дітей померли у ранньому віці, а згодом померла і дружина Саскія. Ця смерть поставила художника в непросте становище: через її заповіт він не міг одружитися знову без втрати доступу до коштів для забезпечення єдиного сина Тита. Через цей нюанс художник не зміг оформити стосунки із другою фактичною дружиною Хендрік’є Стофельс. У 1657 році. Бідність змусила Рембрандта продати більшість свого майна на аукціоні та переїхати до скромнішого будинку. В останні роки життя його забезпечував син.
