Цього дня 1940 року від рук радянського агента загинув теоретик марксизму Лев Троцький. Він був однією з ключових фігур Жовтневого перевороту, вплинув на поширення ультралівих рухів у Європі та Америці, а також увійшов в історію як найвідоміший комуніст, що загинув від рук комуністів.
В СРСР Троцький користувався куди більшою популярністю, ніж Йосип Сталін. В очах багатьох комуністів Троцький постав як істинний революціонер (не остання роль в цьому належить його таланту оратора), однак після смерті Леніна потрібнішою навичкою виявився талант будівника тоталітаризму, що в Сталіна вдавалося краще.
Стосунки Сталіна і Троцького були непростими з огляду на абсолютно різне бачення майбутнього СРСР і внутрішню конкуренцію всередині Компартії. В 1920-і розгортається дискусія серед комуністів щодо напрямку, куди варто кинути більше сил. Одна частина (на чолі із Сталіним) були зосереджені на зміцненні режиму й бюрократизації державного апарату, а інші (ліве крило) — на поширення революції за межі СРСР.
Лев Троцький був ініціатором створення Комінтерну — міжнародної диверсійної організації, яка стояла за спробами провести комуністичні перевороти за межами СРСР. Проте взяти участь в реалізації цих операцій йому не вдалося через внутрішньопартійну боротьбу. Троцький і його прихильники об’єдналися в 1923 році та сформували Ліву опозицію.
Внутрішньопартійна боротьба завершилася засланням Лева Троцького в Алма-Ату та пізнішою висилкою до Туреччини. Його позбавили радянського громадянства і в наступні роки революціонер переїжджав із однієї європейської країни в іншу. В підсумку він оселився у Мексиці в художників-комуністів Фріди Кало и Дієго Рів’єри.
1938 року у Парижі був заснований Четвертий Інтернаціонал — міжнародна комуністична організація як альтернатива сталінізму. Його очолив Лев Троцький, однак керувати ним довго не довелося. Перший замах (невдалий) на нього здійснив у травні 1940 року радянський найманець Йосип Григулевич. Другий виявився вдалим: 20 серпня 1940 року агент радянських органів безпеки Рамон Меркадер вбив Троцького льодорубом.
Лев Троцький був послідовним комуністом і фанатиком перманентної (постійної, нескінченної) революції. Він стверджував, що події в СРСР є відходом від ідей жовтня 1917-го і порівнював це з термідоріанським переворотом часів Французької революції. Хоча історично так склалося, що Троцький став жертвою комунізму, однак це ніяк не пов’язано з радикалізмом більшовиків, адже саме він і представляв найбільш крайнє ліве крило. Причина розправи скоріше криється в небажанні радянського керівництва миритися з будь-якими відхиленнями в лінії партії, за якою закріплювалася монополія на комуністичну ідеологію.
За його життя троцькізм не користувався великою популярністю на Заході, однак все змінилося в 1960-і, коли швидко зростають ультраліві рухи взяли на озброєння ідею перманентної революції, яка ніколи не закінчується. Цей принцип став основоположним для пошуку все нових і нових пригнічених груп та сфер, на які можна поширити революційний запал.
