16 липня 1212 року біля містечка Навас-де-Толосі об’єднане християнське військо зійшлося в бою з арабами, які окупували Іспанію ще з VIII століття. Цього дня християни здобули грандіозну перемогу над загарбниками, що пришвидшило розширення християнського світу на південь та стало переломним моментом для продовження Реконкісти.
Наприкінці ХІІ століття мусульмани з держави Ахомінідів розпочали черговий наступ на іспанські королівства, яким доводилося щоразу тяжко підтверджувати попередні здобутки Реконкісти. Піренейські держави, які до цього ворогували між собою, об’єдналися проти спільного ворога. Кастилія, Наварра, Португалія і Арагон виступили спільним фронтом. Щоб завдати суттєвого удару по арабах іспанці отримали благословіння від папи Римського та заручилися підтримкою орденів.
Невідворотність масштабної битви була прогнозованою, та обидві сторони готували велике військо. Іспанці вирушили в похід 20 червня, однак до середини липня великих зіткнень не було, а поодинокі провокації швидко відбивалися. Очільники різних королівств і земель Піренейського півострова взяли на себе відповідальність за частини фронту. Лівий фланг утримував король Арагону Педро ІІ, правий — наваррський король Санчо VII, авангард був за графом із Біскайї Дієго Лопесом де Аро, а кастильський король Альфонс VIII очолив резервне військо. Хоча європейцям вдалося об’єднати тисячі воїнів із різним підданством, однак їх збірні сили за чисельністю поступалися мусульманам приблизно в три рази.
Вранці 16 липня Дієго Лопес повів передову групу військ в битву, до них негайно приєдналися основні сили. Бій тривав аж три дні. Кількісна перевага ворога тривалий час не давала відтиснути ворога, але все змінилося, коли кастильський король Альфонс VIII повів резерв в атаку прямо на табір халіфа маврів Мухаммада аль-Насіра. Це був несподіваний для мусульман крок і в їх війську почалася тиснява і паніка. Скориставшись ситуацією, іспанські війська прорвали оборону, а кастильці штурмом взяли табір халіфа. Аль-Насір втік з поля бою, а європейцям вдалося захопити понад 60 тисяч полонених.
Перемога християнського війська була переломною подією в ході Реконкісти. Після цієї битви остаточне звільнення півострова було лише питанням часу. Іспанці продовжили військову кампанію і в наступні місяці відвоювали у арабів низку міст і фортець. Лише епідемія чуми на деякий час зупинила просування на південь.
Битва при Навас-де-Толосі продемонструвала як боротьба проти спільного ворога може об’єднати давніх конкурентів, а єдність і авантюризм дають перемоги, навіть коли ворог в рази сильніший. Гарний військовий приклад, який працює не лише на війні.
