Рівно сім років тому російські бойовики у формі без розпізнавальних знаків взяли контроль над Слов’янськом, одним з найбільших міст Донеччини. Ця подія стала приводом до початку антитерористичної операції (пізніше Операції Об’єднаних сил), яка триває донині.
Захоплення розпочалося близько 9 ранку. Кілька десятків озброєних бойовиків обрали своєю першою мішенню Слов’янське управління МВС, щоб заволодіти арсеналом зброї. Далі вони побудували барикади, захопили відділення СБУ та зустрілися з мером міста Нелею Штепою. Вона оголосила російських диверсантів «народним ополченням», яке нібито має захищати населення Слов’янська від київської влади.
Пізніше виявилося, що Слов’янськ захопили російські терористи, серед яких була й особлива група ГРУ під керівництвом Ігоря Стрєлкова (військового злочинця, учасника низки війн за участю РФ). Наступного дня, 13 квітня, оголошено про початок Антитерористичної операції на Донбасі. Перші спроби штурму Слов’янська здійснювалися спецпідрозділами СБУ, до яких доєдналися добровольці.
Відновлення контролю над містом затягнулося маже до середини літа 2014 року. 2 липня українські військові визволили кілька сіл довкола Слов’янська та впритул наблизилися до міста. 4 липня частина бойовиків самовільно відступила на південь, але більшість зібрали техніку та організували планований відхід у Донецьк. Таким чином переважна частина терористів покинула місто разом із технікою та боєприпасами. Чому українське командування не завадило цьому? Це питання й сьогодні залишається без відповіді.
Захоплення Слов’янська супроводжувалося насиллям і терором щодо місцевого населення. Найбільше постраждали проукраїнські активісти, які проявили свою позицію в ході Революції Гідності та наступних подій весни. Також у немилість до нової влади потрапили чимало представників інтелігенції, релігійних діячів та простих людей.
Частина з них захоплення не пережили: після звільнення Слов’янська у липні 2014 року було виявлено братські могили закатованих і безліч доказів злочинів бойовиків. Українські протестанти добре пам’ятають історію захоплення та страти дияконів і синів пастора слов’янської церкви «Преображення Господнє», яких на початку червня заарештували бойовики так званої Російської православної армії.
Окупація Слов’янська стала першим етапом збройного вторгнення російських бойовиків на Донбас, але нині місто вже понад шість років знаходиться під українською владою. За ці роки відбулося чимало позитивних змін (хоча хотілося б значно більше). Місцеві жителі завдячують цьому українським військовим, які звільнили місто від терору, розрухи і всього того, що «руський мір» приніс у міста за кілька десятків кілометрів від Слов’янська.
