Цього дня 1867 року вийшов друком перший тираж першого тому «Капіталу» відомого австрійського філософа Карла Маркса. Ця фундаментальна робота лягла в основу зародження та популяризації комунізму.
Європа ХІХ століття переживала непрості перетворення: з одного боку посилення колоніалізму та швидкий розвиток ключових західних держав, а з іншого — зростання народного невдоволення, загострення національного питання в більшості імперій та розвиток робітничого руху. Останній фактор мав помітний вплив як на революції 1848-1849 років, так і на майбутню нестабільність в Європі, викликану зародженням соціалізму і комунізму.
Ці модерні ідеології мали своїх «батьків-засновників», серед яких Карлу Марксу відводилася особлива роль. Він є автором однієї з найвідоміших фундаментальних праць з економіки, на яку спиралися комуністи в наступні десятиліття і навіть століття.
«Капітал. Критика політичної економії» — ця робота Маркса слугувала своєрідним науковим підґрунтям майбутньої революції, спробою створити цілісне бачення картини світу через призму комунізму. Маркс проаналізував основні аспекти формування поняття власності, накопичення капіталу, ролі доданої вартості та суспільної «несправедливості», пов’язаної із власністю окремих людей на засоби виробництва.
Перший том його найвідомішої праці мав назву «Процес виробництва капіталу». В ній Маркс більш докладно, ніж в своїх ранніх роботах, проаналізував історію формування капіталізму та зробив низку помилкових чи відверто оманливих висновків. Найбільш яскравим з них християни можуть назвати атеїстичне твердження про використання капіталістами релігії як засобу збереження влади і введення в оману широкі маси населення.
З одного боку Карл Маркс був унікальним економістом свого часу, який зміг проаналізувати багаторічний процес розвитку економіки і суспільних відносин. Проте він більше подібний до злого генія, який створив чергову утопічну теорію з претензією на революцію світового масштабу.
Маркс не дожив до Жовтневої революції, навіть не дожив до повної публікації його творів, проте став іконою для комуністів у всьому світі. Утопічний аналіз політекономії породив абсолютно нежиттєздатну теорію, помилковість якої була зрозуміла давно, але частина людства продовжувала в неї вірити (і робить це досі).
Жоден приклад застосування комуністичної моделі економіки не завершився успіхом, а кожна спроба втілити в життя теорію про безкласове суспільство і можливість планування економічного розвитку супроводжувалася масовими репресіями, вбивствами чи голодом. Все ХХ століття людство спостерігало за цими експериментами, але так і не засвоїло урок, адже комунізм все ще не засуджений як людиноненависницька ідеологія.
Комуністичні лозунги і, власне, «Капітал» Маркса помітно актуалізувалися за останні 10 років. Понад 150-літня праця утопічного економіста все ще користується популярністю, щоправда, тепер її цільова аудиторія помітно помолодшала. Сьогодні в авангарді цього руху студентська молодь (дуже часто з середнього чи навіть вищого класу), яка повірила Марксу і його послідовникам, не зважаючи на досвід останніх 100 років та наявність безлічі очевидних аргументів проти комуністичної теорії.
