8 вересня 1636 року засновано один з найвідоміших у світі навчальних закладів — Гарвардський коледж, який пізніше став університетом. Сьогодні він вважається одним із найкращих вишів у світі та відіграє важливу роль як науково-дослідницький центр в США.
А розпочалося все у XVII столітті. Гарвард був заснований 1636 року після голосування Верховного та Генерального суду колонії Массачусетської затоки. Названий університет на честь священнослужителя Джона Гарварда — одного з перших спонсорів, який пожертвував майбутньому навчальному закладу 779 фунтів, а також заповів всю особисту бібліотеку та половину свого маєтку.
Від перших років свого існування коледж (а потім і університет) був нерозривно пов’язаний із християнським вченням і традиціями. Це можна простежити як напрямках підготовки студентів (спершу це були переважно священнослужителі), так і в представленості релігійних вчителів у керівництві закладу.
Символіка Гарварду теж може розповісти багато про ціннісні орієнтири закладу. Гербом університету є щит, поділений на секції, що формують слово «VERITAS» (Істина). Перший ескіз цього символу знайдено в конспекті наради наглядачів коледжу, що відбулася 1644 року. Одна з перших печаток закладу містила дуже конкретне послання із декларацією мети коледжу: поряд із щитом розміщувався напис «За Христа і Церкву», який слугував одним із ранніх девізів університету.
Гарвард ніколи не був моноконфесійним, але ще від свого заснування готував християнське духівництво (найперше, пуритан, конгрегатів і унітаристів). В перші десятиліття існування коледжу пуритани ідейно домінували в закладі.
З ХІХ століття в університеті стають помітнішими деякі світські віяння на противагу традиційним пуританським доктринам. Це стало виразно видно після смерті президента університету Джозефа Вілларда у 1804 році та обрання на його місце Семюеля Веббера, що представляв більш ліберальну гілку гарвардських викладачів. Остаточна секуляризація університету відбулася, коли його очолював Чарльз Вільям Еліот, який намагався перетворити навчальний заклад на більш комерційно вигідний університет, який буде націлений давати, найперше, професійно-технічну, а не богословську освіту.
Прикро визнавати, але сучасний Гарвард багато в чому відійшов від первинних принципів, які мав за часів свого заснування. Однак нам важливо пам’ятати, що саме християни були в авангарді розвитку освіти на Заході. Лише один Гарвардський університет став альма-матер для сотень і тисяч науковців, винахідників та політиків світового рівня. 14 американських президентів — це випускники Гарварду.
Християнські діячі XVII століття заклали основу навчального закладу, який став взірцем для багатьох вишів (так само християнам належить роль засновників більшості інших закладів освіти). Цей приклад має і нас надихати та вкотре переконувати, що місце християнина не лише в стінах культової споруди, але й в університеті, політиці, бізнесі, культурі тощо.
