27 вересня 1940 року остаточно сформувався союз могутніх держав, відомий як “Вісь Берлін-Рим-Токіо”. Ця історія досить відома і, тим не менш, про тоталітарні й агресивні режими минулого варто згадувати, бо це страшний досвід, що не має ніколи повторитися.
З 1930-х років починається зближення між тоталітарними державами, яке окреслюється в конкретні договори і зобов’язання, без яких Друга світова війна могла б не мати настільки масштабних руйнувань і трагедій.
Цього дня 1940 року був підписаний Берлінський пакт, відомий також як Пакт трьох держав, який мав бути чинним наступні 10 років. В самому договорі прописувалася мета союзу, яка полягала в “наданні кожній державі можливості зайняти своє місце в світі, вважаючи основним принципом створення і підтримання нового порядку”. Зрозуміло, що під “новим порядком” малося на увазі встановлення нового тоталітарного режиму планетарного масштабу.
Берлінський пакт не став причиною вже наявного конфлікту, однак він остаточно окреслив основні протиборчі сили у війні. Для Німеччини цей договір виявився значно міцнішим, ніж союз із СРСР, проте і тут є чимало нюансів. Три агресивні держави об’єднали зусилля для встановлення світового панування, але сама природа цих режимів не давала їм залишатися в єдності. Адольф Гітлер та Беніто Муссоліні раніше взагалі ворогували, а протягом всієї війни були конкурентами, хоча неодноразово надавали один одному військову допомогу. Амбіції кожного лідера були надто великі, щоб ставитися до інших учасників договору, як до рівних. Та й ідеї, що лежали в основі їх влади, навряд, могли б мирно співіснувати в майбутньому. Однак помилково буде вважати, що лише країни “Осі” виступали агресорами у війні. Окрім трьох основних держав було ще чимало їх сателітів та союзників, серед яких СРСР, Угорщина, Румунія, Хорватія, Словаччина, Ірак, Філіппіни, Албанія та багато інших.
В цьому переліку найбільша держава світу стоїть не просто так. Починаючи з листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і комуністичним СРСР розпочалися перемовини про можливість приєднання Радянського союзу до вже наявного об’єднання “Рим-Берлін-Токіо”. Таким чином, готувалося підписання нового документу, яким би визначалися сфери впливу у Східної півкулі між підписантами Пакту чотирьох Держав: Німеччиною, Італією, Японією та Радянським Союзом.
Хай там як, поразка держав “Осі” в Другій світовій війні – це, безперечно, позитивний факт. Однак перемога над нацизмом, фашизмом, імперіалізмом чи пізніше більшовизмом не забезпечує миру у всьому світі. Історія показує: коли одні режими і одні виклики зникають, завжди з’являться нові чи постають давно забуті. Саме тому аналіз буття з євангельської точки зору є найкращим шляхом, щоб вберегти нас від оманливих ідей як минулого, так і сьогодення.
