25 квітня 1599 року народився Олівер Кромвель (1599-1658), один з найбільш видатних політичних і громадських діячів Англії, лідер Англійської революції, в якій була здобута перемога парламенту і народу над абсолютною владою короля.
Кромвель навчався в Кембриджі на юридичному факультеті в коледжі Сідней Саксес, який визначався сильними пуританськими впливами. По смерті батька в 1617 році Олівер був змушений покинути коледж без диплома, щоб доглядати матір і сім сестер.
У 1620 році він одружився на Елізабет Бучер, доньці лондонського торговця шкурами. У родині Олівера і Елізабет народилося дев’ять дітей.
Олівер був переконаним пуританином і відзначався сильною біблійною вірою. 1628 року він був обраний до Парламенту від свого рідного міста Ханцінгдона. Але в 1629 році Парламент був розпущений королем і наступного разу скликаний тільки через одинадцять років.
В 1631 році Кромвель займається фермерством і належить до індепендентів – пуританської релігійної громади, яка виступала за самостійність місцевих громад без вищого централізованого церковного або політичного керівництва. Індепенденти домагалися свободи віри для некатоликів.
У 1642 році почалася перша громадянська війна між прихильниками парламенту (круглоголовими) і прихильниками короля (роялістами). Кромвель очолив парламентські війська. У 1644 році ним була створена армія нового роду, яка мала високу дисципліну і де солдати не пили, не лихословили, але багато уваги приділяли вивченню Слова Божого.
У червні 1645 року війська Кромвеля перемогли королівські війська у вирішальній битві при Незьбі, зупинивши абсолютистські устремління короля. Влада була передана парламенту. Однак якщо депутати парламенту, обрані в 1640 році, в 1653 році вирішили закріпити за собою право довічного членства в парламенті, то Кромвель за допомогою своєї гвардії розігнав їх і встановив власний протекторат, ставши лордом-протектором.
В час його правління в країні були проведені ряд важливих реформ і встановлені добрі відносини з багатьма європейськими державами, крім Іспанії. Кромвель залишався главою держави до своєї смерті до 1658 року через хворобу.
Хоча по його смерті монархія в Англії була відновлена і останки Кромвеля зневажені, але сама перемога парламенту над абсолютною владою короля стала важливим кроком в історії цього народу, а ініціативи і час правління Кромвеля високо оцінюються багатьма англійцями. Успіхи його боротьби і управління були безпосередньо пов’язані з його ревною вірою в Бога і розумінням відповідальності перед Ним за свій народ.
