В цей день 1933 року народився настоятель Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар, якого справедливо називають одним із “духовних отців України”.
Любомир Гузар є уродженцем Львова, там пройшли його дитячі роки. Проте у віці 11 років покидає Україну, бо його родина виїхала спочатку до Австрії, а ще через кілька років до США.
За океаном Любомир Гузар провів значний відрізок свого життя і освіту здобував в американських та європейських вишах. Він є випускником кількох духовних навчальних закладів, включно з Великою Духовною Семінарією Святого Йосафата в Римі, де проживав з 1969 року. Тут в 1977 Гузар висвячений в єпископа самим Патріархом Йосифом Сліпим.
Та попри десятиліття, прожиті на чужині, він прагнув повернутися на Батьківщину, що стало можливим після здобуття Україною незалежності. В 1993 році після розпаду СРСР Любомир Гузар повертається в Україну та оселяється в передмісті рідного Львова. З 2001 року очолював УГКЦ, а 2005-го отримав титул «Верховний Архієпископ Києво-Галицький», який носив до 2011 року.
З-поміж багатьох інших релігійних діячів отець Любомир Гузар вирізнявя активною і послідовною громадянською позицією. Його багато разів запрошували на різні публічні заходи, обговорення й дискусії, пов’язані з формуванням національної ідеї, напрацюванням культурних та ідейних дороговказів для українського народу.
Патріотична громадськість чудово пам’ятає Гузара як одного з перших священнослужителів, що підтримали Революцію Гідності. 1 грудня 2013 року він виступив на Майдані із закликом чинити добро, щоб змінити країну: “Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро”.
Піднімав він і справді глобальні питання сучасного політикуму. Так, в 2017 році в інтерв’ю виданню “Новое время” Гузар влучно висловився на тему лідерства і великої кризи політичної еліти сучасності: “Часто кажуть, що в Україні немає гідних лідерів. Однак харизматичних лідерів і у всьому світі небагато, це рідкісне явище. Коли закінчилася Друга світова війна, були Черчилль, Де Голль, Де Ґаспері. А сьогодні не тільки в Україні, але і у всьому світі важко знайти людей, яких можна порівняти з велетнями тієї епохи”.
Того ж 2017-го Любомир Гузар відійшов у вічність. Але він назавжди залишиться в пам’яті українців як справжній духовний авторитет, мудрий і посвячений служінню Богу та людям.
Видатні постаті української історії, що користувалися духовним авторитетом, нерідко були служителями Греко-Католицької Церкви, штучно ліквідованої в Радянському Союзі та відновленої вже в незалежній Україні. Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Любомир Гузар – всі вони представляють ту плеяду священнослужителів, які не розділяли сфери нашого існування на “духовні” й “не духовні” і які не відмежовувалися від гострих проблем, з якими стикався наш народ.
