В ці передріздвяні дні все наповнилося святковим антуражем, а магазини заповнюються заклопотаними покупцями. Залишається лише питання: де місце Ісуса в цьому дійстві? Прикро визнавати, але головна фігура свята дуже часто залишається поза увагою більшості.
Ця тенденція не нова, але за останні роки набуває нових особливостей. На сьогодні в Україні є два фактори, які “крадуть” справжню суть Різдва: язичницькі традиції, які нерідко називають “традиційним святкуванням”, та культура споживацтва, яка все сильніше поглинає Різдво, перетворюючи його на символ меркантилізму та досить умовної “святкової чарівності”. Найбільша ж трагедія полягає в десакралізації свята та позбавленні його конкретної християнської основи.
Олії у вогонь додає абсурдна політкоректність, коли з метою не образити представників інших релігій у традиційно християнських державах (включно з Україною) усувається Ісус Христос з публічного простору та навіть назва Різдва деформується в щось нейтральне (замість Christmass – X-mass). Закономірно, що в таких умовах форма святкування підноситься над змістом.
Звичайно, кожен з нас любить отримувати подарунки. Важко оминути ще один привід обмінятися ними, особливо коли культура формує такі явні споживацькі традиції. В США передріздвяний період – це час надприбутків магазинів, коли товарооборот досягає найвищих показників в році. У нас щось подібне спостерігається на Новий рік, хоча Різдво також залишається приводом для спустошення полиць магазинів.
Подарунки – це, безперечно, добре (особливо коли їх дарують від щирого серця). Проте навіть геть неуважна людина підтвердить, що цьому надається більше уваги, ніж винуватцю свята. Дійсно, святковий антураж витіснив Іменинника, Який прийшов у цей світ із значно більшим і вагомішим подарунком – відкупленням гріхів. Коли люди (і християни нерідко також) надають більше уваги святковим клопотам і продиктованим культурою споживацтва традиціям, то цим вони демонструють свою невдячність Богу за Його Сина.
Для християн має залишатися першочерговою справжня причина святкування – народження Спасителя, котрий залишив славу Небес та прийшов у цей світ, щоб постраждати за кожного з нас. І коли ми усвідомлюємо всю цінність Різдва, то стає набагато легше робити добрі справи. Нехай наші подарунки не стануть формальністю, просто речами, які дарують, бо так заведено, але прикладом справді добрих вчинків, натхненних любов’ю нашого Господа і Спасителя.
