Сьогодні Україна святкує 34 рік Незалежності. Майже третину цього часу країна перебуває у стані війни. За ці роки поняття свободи, боротьби та власної незалежності кристалізувалися у чіткі цінності, які формують національний характер.
Історія нашого народу показує, що справжній захист потрібен там, де є що боронити. Захищати варто не лише землю, а й духовні, моральні та культурні надбання, які визначають сутність нації.
Наш християнський патріотизм — у тому одному, що свій нарід, нарід український, любимо християнською любов’ю більше від інших народів та готові для нього віддати працю цілого життя й саме життя. Той християнський патріотизм не може перешкоджувати нам в обніманні християнською любов’ю ближнього. Андрей Шептицький
Біблія неодноразово порівнює Бога з фортецею — надійним прихистком у небезпеці. Цар Давид називає Господа своєю твердинею: «Господь моя скеля й твердиня моя, Він щит мій, ріг мого спасіння» (Пс. 18:1-2). Ці слова нагадують, що справжній захист є в духовній опорі на Бога, у Його силі та мудрості.
Сьогодні ми стоїмо перед новими викликами. Російська агресія — це не лише війна за території, а й напад на цінності, віру та культурну ідентичність українців. Ворог діє через пропаганду та інформаційний тиск, прагнучи підірвати моральні основи суспільства.
Саме тому захист України потребує різних рівнів: від Збройних Сил, які боронять нашу землю, до волонтерів, державних служб, рятувальників, лікарів, учителів, водіїв, митців, журналістів, підприємців та працівників сфер обслуговування, які створюють бодай хиткий мир у воєнний час.
Серед них — і християни, які разом з іншими громадянами роблять свободу віри практичною: через любов до ближнього, допомогу нужденним та підтримку тих, хто в небезпеці. Волонтери й працівники різних професій відновлюють життя там, де воно руйнується, рятують людей під завалами, годують, лікують і дарують надію. Кожен із них — частина духовної та практичної фортеці країни.
Боже Провидіння дасть українському народові виконати його природне право — вибрати собі й установити форму управи своєї Рідної Хати, тому треба нам над ним так працювати, щоб тим своїм правом скористати мудро і по-християнськи. Андрей Шептицький
Ми самі вирішуємо, що залишаємо у межах духовної та моральної фортеці, а що віддаємо на розірвання зовнішнім впливам. Захищати треба не лише себе, а й дітей, сім’ю, рідну землю, культуру та віру. Сьогодні Україна продовжує формувати свій характер і цінності, стоячи перед викликами часу та війною з Росією. Будуймо духовні фортеці у серці, у родині та суспільстві, щоб жодна загроза не змогла зруйнувати те, що нам цінне.
З Днем Незалежності України!
Ви можете прочитати розширену статтю про фортеці цінностей за цим посиланням.