Російська агресія проти України спонукала багатьох євангельських християн в Європі переоцінити свої погляди на війну та пацифізм і вчитися реалістично бачити потенційні загрози. До цього висновку дійшли журналісти видання Evangelical Focus, які провели дослідження у шести європейських країнах, щоб побачити настрої євангельських християн у період загострення проблеми безпеки в Європі.
Вони опитали християн із 6 країн: Румунії, Франції, Фінляндії, Норвегії, Німеччини та Нідерландів. З них Фінляндія має найдовший кордон і пам’ять про минулі протистояння. Тому не дивно, що переважна більшість християн вважають, що військова оборона необхідна, а пацифізм переважно втрачає популярність. Подібні настрої присутні і в Норвегії, однак люди переважно не вірять у реальне військове протистояння на власній території.
Зовсім інші настрої демонструють німецькі церковні вчителі. Наприклад, Йоганнес Реймер, який очолює мережу миру та примирення Всесвітнього євангельського альянсу вважає, що зброя не сприяє миру і називає себе «прихильником миру, а не сумнівних ідей справедливих війн». Неоднозначні позиції простежуються у Румунії. Хоча значна частина румунських євангеліків усіляко сприяли українським біженцям і є прихильниками НАТО, однак там все ще поширені наративи російської пропаганди, які демонізують Захід і формують хибне уявлення про війну.
Християни Нідерландів, за словами директора Christian Network Europe Еверта Ван Властуіна, більше орієнтуються на трансатлантичну військову співпрацю, але дещо занепокоєні через незрозумілу позицію Дональда Трампа щодо НАТО. У Франції євангельські лідери закликають до єдності та згуртованості перед обличчям потенційних загроз, однак не поділяють ідей передачі національного суверенітету органам ЄС.
Як повідомляє Evangelical Focus, євангельські християни в Європі значною мірою переоцінюють свої позиції щодо оборони, захисту батьківщини та потребі чинити опір. Багато десятиліть західний світ жив у досить привабливій ілюзії постісторичного світу, коли національні та особисті проблеми обмежуються економічними кризами чи сумнівними політичними рішеннями локального масштабу.
Війна вже прийшла в Європу, однак переважна більшість її населення серйозно почали задумуватися про це лише нещодавно. Протягом останніх місяців досить гучно лунають заяви про потенційну агресію Росії проти держав Європейського союзу.
Жоден богобійний християнин не хочу війни на території ЄС і сьогодні Україна, обороняючи себе, запобігає російським амбіціям піти далі на захід. Хоча досі існують пацифістські лідери у мирних країнах (як-от німецький приклад), однак дедалі більше євангельських християн там усвідомлюють серйозність ситуації.
Належне ставлення до Росії як реального противника на полі бою має включати не лише готовність захищати свій дім, коли російські танки підійдуть до нього, але й підтримувати всіх, хто не допускає ці російські танки до вторгнення у ЄС. Саме тому так важливо, щоб населення країн Європейського союзу розуміли причини, чому снаряди, артилерія, танки і літаки направляють в Україну. Це не лише про Позиції політичних партій чи певні зобов'язання, але загальна необхідність мобілізувати ресурси в цій боротьбі.
