Ні, це не сценарій фантастичного фільму, не вигадка противників більшості у Верховній Раді і не кинутий необачно коментар депутата. 26 грудня було зареєстровано законопроект №8306 авторства Дануци Олександра, яким передбачено легалізацію в Україні використання технологій вирощення людини поза людським організмом.
Що пропонує депутат? У законопроекті йдеться про зміни до Цивільного та Сімейного кодексу України, які мають доповнитися нормами регулювання процесу та прав штучно вирощених дітей. У порівняльній таблиці бачимо наступне доповнення: «Дозволяється розвиток ембріонів та виношування плодів людини із застосуванням методу ектогенезу (у штучному середовищі поза межами людського тіла) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».
Щодо батьківства, то депутат пропонує надавати право батьківства подружжю: якщо бодай один із батьків має генетичну спорідненість: «У разі народження дитини внаслідок застосування методу ектогенезу (у штучному середовищі поза межами людського тіла), батьками дитини є подружжя, яке дало згоду на застосування такого методу, за умови, що хоча б один з подружжя має генетичний зв’язок з дитиною».
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що «нещодавно було опубліковано концепт штучної матки, здатний забезпечити народження понад 30 000 дітей на рік. Маючи безумовну репутацію одного з лідерів у галузі лікування безпліддя, Україна може створити належні умови для розвитку цієї технології саме на території нашої держави».
Дійсно, кілька місяців тому з’явилася новина про розробку теоретичної можливості розробки технології позаутробного вирощення людини, однак жодна країна не має належної законодавчої бази для легального експерименту. Сама ідея можливості вирощення людського ембріона поза тілом жінки є посяганням на природу батьківства і визначення людини.
Було б дуже добре, щоб цей законопроект став «мертвим», тобто таким, який не має шансів на схвальне голосування, однак сам факт його реєстрації вже є тривожним дзвіночком. Протягом останнього року Верховна Рада ухвалила низку скандальних законопроектів без суспільної дискусії (наприклад, Закон про медіа чи ратифікацію Стамбульської конвенції).
Все це відбулося в умовах неможливості протестів, адже триває воєнний стан. Однак жодна з вищезгаданих скандальних пропозицій не стосується оборони, тому ентузіазм законотворців ухвалити суперечливі законопроекти можна пояснити хіба волею оминути думку суспільства.
З текстом законопроекту можна ознайомитися за посиланням:
