Щороку 16 липня ми згадуємо, як 1990 року Верховна Рада УРСР задекларувала державний суверенітет України, що стало передумовою нашої незалежності. У 2022 році ця подія згадується по-особливому, адже питання суверенітету надто гостро стоїть на тлі російського вторгнення і щоденних воєнних новин.
Наше сьогодення змушує переосмислити багато аспектів незалежності, державотворення і національної культури. 8-річна війна і нинішня її активна фаза кардинально змінили ставлення українців до власної культури, мови, історії та національної ідентичності. Сьогодні наш народ продовжує боротися за суверенність, про яку мріяли наші предки, за яку боролися попередні покоління, мільйони українців проливали кров 300, 100 чи 80 років тому.
Мирні роки незалежності були подарунком, часом розбудовувати потужну державу, проте народ витратив забагато часу на остаточний розрив із радянським минулим. Занадто велика частка наших співвітчизників десятиліттями трималася за часи пригноблення (ніби євреї, які згадували Єгипет на шляху до обітованої землі) та не могли визначитися, чим насправді є наша незалежність
Багато років нам говорили про силу дипломатії, безпекові гарантії і опору на міжнародне право. Проте надії на когось за кордоном виявилися марними. Зараз молитва та військова міць видаються значно дієвішими, ніж кільканадцята спроба вмовити путіна відступити. Попри пацифістські сподівання мільйонів людей ХХІ століття, різні домовленості, безпекові конференції та ООН не здатні гарантувати мир і безпеку.
10 років тому багато українців навіть не сприймали Збройні сили серйозно. Але тепер ми розуміємо значення армії, важливість готовності протистояти загарбнику на полі бою. Нині ЗСУ — це дійсно народна армія і всі силові структури сприймаються по-новому, адже фактичний суверенітет неможливий без потужного війська. Хворі кремлівські фантазії про «демілітаризацію» України не будуть виконані, бо сам народ цього ніколи не допустить.
В демократичній суверенній державі саме народ визначає, як і куди маємо рухатися. Цей принцип важливо запам’ятати вже зараз і утвердитися у власній суверенності і рівності поруч з іншими народами. Нинішня війна має знищити всі комплекси минулого, всі уявлення про меншовартість українців чи їх «недостойність» увійти до європейської сім’ї народів. Нехай залишаться позаду шкідливі стереотипи про слабкість України. Сьогодні наш народ довів усьому світу, що готовий не лише оборонятися, але й творити історію.
Українська історія (далека і не дуже) має нарешті навчити нас цілковито відстоювати суверенітет. Жодна держава чи іноземна сила не повинні диктувати нам свою волю. Саме це й означає незалежність!
